Щонайменше, одна третина всіх випадків захворювання раком запобіжна. Профілактика пропонує найефективнішу за вартістю довгострокову стратегію для боротьби з раком.
Тютюн
Вживання тютюну є окремим найзначнішим запобіжним фактором ризику смерті від раку в світі і щорічно призводить приблизно до 22% випадків смерті від раку. У 2004 р в результаті вживання тютюну відбулося 1,6 мільйона з 7,4 мільйона випадків смерті від раку.
Куріння тютюну призводить до розвитку багатьох типів раку, включаючи рак легенів, стравоходу, гортані, ротової порожнини, горла, нирок, сечового міхура, підшлункової залози, шлунка і шийки матки. Близько 70% випадків раку легенів може бути обумовлено одним лише курінням. Доведено, що вторинний тютюновий дим, відомий також як тютюновий дим у навколишньому середовищі, викликає рак легенів у некурящих дорослих людей. Бездимний тютюн (званий також оральним тютюном, жувальних тютюном або нюхальним тютюном) призводить до розвитку раку стравоходу і підшлункової залози.
Відсутність фізичної активності, фактори, пов’язані з харчуванням, ожиріння і зайва вага
Зміна харчування є ще одним важливим підходом до боротьби з раком. Існує зв’язок між зайвою вагою і ожирінням і багатьма типами раку, такими як рак стравоходу, ободової і прямої кишки, молочної залози, слизової оболонки матки і нирок. Вживання в їжу у великих кількостях фруктів і овочів може мати захисний ефект від багатьох ракових захворювань. І навпаки, надмірне споживання червоного м’яса і м’ясних консервів може бути пов’язано з підвищеним ризиком розвитку колоректального раку. Крім того, здорове харчування, що сприяє профілактиці ракових захворювань, обумовлених харчуванням, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Регулярна фізична активність і підтримка здорової ваги тіла поряд зі здоровим харчуванням значно знижують ризик розвитку раку. Необхідно здійснювати національну політику і програми для підвищення обізнаності та зменшення впливу факторів ризику розвитку раку, а також для забезпечення людей інформацією і підтримкою, необхідних для прийняття здорового способу життя.
Вживання алкоголю
Вживання алкоголю є фактором ризику розвитку багатьох типів раку, включаючи рак порожнини рота, глотки, гортані, стравоходу, печінки, ободової і прямої кишки і молочної залози. Ризик розвитку раку безпосередньо залежить від кількості вживаного алкоголю. Ризик розвитку деяких типів раку (наприклад, раку порожнини рота, глотки, гортані і стравоходу) у людей, що вживають алкоголь у великих обсягах, значно зростає, якщо при цьому вони є завзятими курцями. Частки конкретних типів раку, обумовлених алкоголем, варіюються між чоловіками і жінками, що, в основному, пов’язано з відмінностями в середніх рівнях споживання. Так, наприклад, тягар ракових захворювань порожнини рота і ротової частини глотки, обумовлених алкоголем, становить у чоловіків 22%, а у жінок — 9%. Така ж різниця між статями існує і щодо ракових захворювань стравоходу і печінки (Rehm et al., 2004).
Інфекції
Інфекційні агенти призводять майже до 22% випадків смерті від раку в світі, що розвивається і до 6% — в промислово-розвинених країнах. Вірусний гепатит В і С призводить до розвитку раку печінки; вірус папіломи людини — до розвитку раку шийки матки; бактерія Helicobacter pylori підвищує ризик розвитку раку шлунка. У деяких країнах паразитарна інфекція шистосомоз підвищує ризик розвитку раку сечового міхура, а в інших країнах печінкова двуустка підвищує ризик розвитку холангіокарціноми жовчних проток. Профілактичні заходи включають вакцинацію та профілактику інфекційних і паразитарних захворювань.
Забруднення навколишнього середовища
Забруднення повітря, води і ґрунту канцерогенними хімічними речовинами призводить до 1-4% всіх ракових захворювань (МАИР / ВООЗ, 2003 р.) Канцерогенні хімічні речовини в навколишньому середовищі можуть впливати через питну воду або забруднене повітря всередині приміщень і атмосферне повітря. У Бангладеш 5-10% всіх випадків смерті від раку в районі, забрудненому миш’яком, були обумовлені впливом миш’яку (Smith, Lingas & Rahman, 2000). Канцерогенні речовини впливають також і через харчові продукти, забруднені такими хімічними речовинами, як афлатоксини або діоксини. Забруднення повітря всередині приміщень в результаті спалювання в печах вугілля подвоює ризик розвитку раку легенів, особливо серед некурящих жінок (Smith, Mehta & Feuz, 2004). У всьому світі повітря всередині приміщень, забруднене в результаті спалювання вугілля в домашніх печах, призводить приблизно до 1,5% всіх випадків смерті від раку легенів. Використання вугілля в домашньому господарстві особливо широко поширене в Азії.
Канцерогени, пов’язані з професійною діяльністю
Більше 40 речовин, сумішей та обставин впливу на робочих місцях є канцерогенними по відношенню до людей і входять в категорію канцерогенів, пов’язаних з професійною діяльністю (Siemiatycki et al., 2004). Той факт, що ці канцерогени мають причинний зв’язок з раком легенів, сечового міхура, гортані і шкіри, а також з лейкемією і раком носоглотки, переконливим чином підтверджений документально. Мезотеліома (рак плеври або грудної порожнини) значною мірою обумовлена впливом азбесту, пов’язаних з професійною діяльністю.
Професійні ракові захворювання сконцентровані серед конкретних груп працюючого населення, для яких ризик розвитку певної форми раку може бути значно вище, ніж для загального населення. Близько 20-30% чоловічого і 5-20% жіночого населення в працездатному віці (люди у віці 15-64 років) можуть зазнавати впливу легеневих канцерогенів протягом своєї робочої життя, що призводить приблизно до 10% всіх ракових захворювань легенів в світі. Близько 2% випадків лейкемії в світі обумовлені впливом на робочих місцях.
Випромінювання
Іонізуюче випромінювання має на людей канцерогенний вплив. Знання про ризики, пов’язані з випромінюванням, були отримані, в основному, в результаті епідеміологічних досліджень за участю жителів Японії, які вижили після атомних вибухів, а також досліджень груп населення, що піддаються впливу випромінювання в медичних цілях і в зв’язку з професійною діяльністю. Іонізуюче випромінювання може призводити до розвитку лейкемії і до утворення ряду щільних пухлин, представляючи більш високий ризик для молодих людей. За оцінками, вплив в місцях проживання газу радону, що міститься в грунті і будівельних матеріалах, викликає від 3 до 14% всіх ракових захворювань легенів. Це друга за значимістю після тютюнового диму причина розвитку раку легенів. Рівні вмісту радону в будинках можна зменшити шляхом поліпшення вентиляції та герметичності підлог і стін. Іонізуюче випромінювання є важливим діагностичним і терапевтичним інструментом. Радіологічні медичні процедури повинні призначатися в відповідних випадках і проводитися належним чином для забезпечення того, щоб переваги випромінювання перевищували пов’язані з ним потенційні ризики з тим, щоб зменшити дози випромінювання, не викликані необхідністю, особливо серед дітей.
Ультрафіолетове (УФ) випромінювання і, зокрема, сонячне випромінювання є канцерогенним для людини, викликаючи все основні типи раку шкіри, такі як базальноклітинний карцинома (БКК), плоскоклеточная карцинома (ПКК) і меланома. У глобальних масштабах у 2000 році було діагностовано більше 200 000 випадків меланоми і сталося 65 000 пов’язаних з меланомою випадків смерті. Використання сонцезахисних засобів і захисного одягу, що дозволяє уникнути надмірного впливу, є ефективним профілактичним заходом. Випускають УФ пристрої для штучної засмаги в даний час також класифікуються як канцерогенні для людей на основі їх зв’язку з раковими захворюваннями шкіри і з меланомою очей.
Джерело: ВООЗ