Наталія Золотопер
Залишилось зібрати 32481 грн

40-річна скрипалька з Києва Наталія Золотопер звернулась до БФ «Квітна» за допомогою. 24 листопада їй поставили діагноз: протокова гормонозалежна карцинома молочної залози 2-3 стадії .

Сьогодні, коли емоції стихли, жінка розповідає нам про себе, свій діагноз і про те, як вона дізналась про недугу. Найбільше Наталія переживає за перерву у своїй творчості, яку доведеться зробити через лікування, адже зі скрипкою вона нерозлучна з 6-ти років і вже понад 20 років  виступає на великій сцені.

«Коли я була ще маленькою дівчинкою я дуже захотіла займатись музикою і мама відвела мене до школи. Я вже не пригадую, чому саме скрипка і що мене маленьку, в ній так зачарувало, можливо, її витончені форми, довершеність, естетика інструменту у поєднанні зі звучанням, але з тих пір я ні на мить не сумнівалась у правильності обраного шляху і не випускала інструмент з рук», — ділиться спогадами Наталія.

Все життя Наталії пов’язане зі сценою і музикою, і сьогодні, разом із мамою, це захоплення поділяє 14-ти річний син: «Всупереч моїм бажанням, син теж обрав сцену, і єдина різниця між нами — це те, що я класичний виконавець, а він естрадний. У нас неймовірно цікаве життя: вранці я на сцені — поринаю у звуки музики, ввечері кваплюсь до сина і разом з ним знову занурююсь у світ музики. Все дуже жваво, у нас безкінечні заняття вокалом, конкурси, поїздки, виступи, творчі плани».

Про свою недугу Наталія дізналась раптово. Разом із сестрою вона пішла до лікаря, тоді у сестри саме діагностували доброякісну пухлину у грудях. Під час візиту до лікаря Наталія теж пригадала про певний дискомфорт у грудях. Лікар порадив пройти обстеження і вже 24 листопада у неї виявили 6-сантиметрову пухлину у грудях:

«З цього часу почався весь коловорот: мамографія, аналізи, біопсія, КТ. Вже за тиждень після обстеження прийшли результати, які підтвердили найгірші побоювання. Це був страшний шок, який вибив у мене землю з-під ніг», —пригадує Наталія.

Наталія вже пройшла перший курс хіміотерапії. Після 2 курсу хіміотерапії лікар з’ясує вплив лікування на розмір пухлини і обере подальшу стратегію лікування.

«Звичайно, мене лякає майбутня операція передовсім через недугу, але я також страшенно боюсь її наслідків: через видалення лімфовузлів пацієнти часто відчувають гострий біль, коли підіймають руку, а я скрипаль і постійно працюю рукою, тож дуже боюсь залишитись без сцени, навіть не уявляю собі цього».

14–ти річний син Наталії  — її найбільша опора та підтримка. Саме він підбадьорює матір найбільше і стимулює її до боротьби. Поруч також сім’я і численні друзі, які не залишають Наталію ані на мить. Але навіть такої потужної підтримки бракує аби справитись з фінансовим тягарем, який очікує жінку попереду: консультації у онкологів, операція, подальша хіміотерапія.

Також по темі:

Добавить комментарий