Благодійний фонд «Квітна» поспілкувався з Іриною Кобильченко, фахівцем із фінансових питань українців у Польщі, про те, яке місце займає благодійність у житті громадян сусідньої держави. Ірина останні кілька років працює експертом маркетингу та PR у Варшаві й регулярно ділиться своїми спостереженнями про особливості життя поляків, їх звичаї й цікаві практики з авторитетними українськими виданнями та на своїй сторінці у Facebook.
Якщо порівняти Польщу з Україною, то де благодійність більше розвинена?
За підсумками 2016 року, близько 70% поляків хоча б раз на рік пожертвували гроші на якусь мету або в підтримку будь-якої організації.
З одного боку 70% – це дуже немало й заслуговує на повагу. З іншого боку, Польща хоча й випереджає Україну у світовому рейтингу благодійності Charities Aid Foundation, утримуючи довгий час 70 місце, але все ще обидві країни далекі від країн-лідерів, таких як М’янма, Індонезія, Мальта, Нова Зеландія, Канада, США, Австралія або найближча європейська сусідка України та Польщі – Німеччина (20 місце). Хоча важливо відзначити, що показники України значно підвищилися після 2014 року з 111 місця на 90 зі 145 країн, у зв’язку з протистоянням російській агресії, яка породила потужний волонтерський рух.
Якщо подивитися на Західну Європу й на суспільства тих країн, то й українцям і полякам ще далеко до такої широкої громадської підтримки. Поляки, наприклад, активно беруть участь в акціях, пов’язаних із наданням продовольчої допомоги, допомоги дітям та в акціях підтримки людей, які потребують лікування. Але водночас значно гірше з регулярною підтримкою організацій, які допомагають, і зовсім погано з ситуаціями, коли вони повинні присвятити свій час.
Поляки, як і українці, зазвичай ще мислять категоріями, що значно простіше віддати кілька злотих у скарбничку тієї чи іншої акції, ніж прийти фізично до організації й присвятити день, допомагаючи у зборі коштів або своїми компетенціями, наприклад, бухгалтера або перекладача.
Як здійснюється благодійність у Польщі?
Неймовірними результатами може похвалитися щорічна найбільша в Польщі благодійна акція під назвою «Великий оркестр святкової допомоги» (WOŚP). У 2017 році акція проходила вже в 26-й раз під девізом «Заради зрівняння шансів у лікуванні новонароджених».
У дні акції WOŚP в школах влаштовуються благодійні ярмарки. Діти приносять свої вироби, іграшки, приготовлені вдома солодощі. У мене на роботі в банку колеги приносили на продаж приготовлену вдома їжу й речі. Традиційно всі учасники, які кидають гроші до скарбничок волонтерів цієї акції або купують продукцію на таких ярмарках, натомість отримують наклейки у вигляді червоного серця. І протягом тижня на вулицях практично всі люди ходять обклеєні цими серцями як медалями – чим більше – тим більш почесно.
Які конкретні результати акції?
У минулому році «Великий оркестр святкової допомоги» зібрав 121 909 333 злотих. На ці гроші в неонатальні відділення в Польщі було направлено 3844 одиниць медичного обладнання: 1160 інкубаторів, 367 реанімаційних станцій для новонароджених та 344 кардіомоніторів.
За період свого існування фонду вдалося зібрати на благодійні та інші цілі близько 820 млн злотих – такі цифри, звичайно, не можуть не вражати.
Чи є ще благодійні проекти такого національного масштабу?
Ще один чудовий загальнонаціональний проект, який існує вже 18 років, називається Szlachetna Paczka (Шляхетна посилка). Приблизно з 18 листопада до 9 грудня на сайті www.szlachetnapaczka.pl стає доступною база сімей, які потребують допомоги. У всіх є можливість обирати собі сім’ю та допомогти їй різними зручними способами, наприклад, купивши необхідні їм речі в подарунок.
У фіксований день такі посилки привозяться волонтерам, які розвозять їх безпосередньо за адресами. Тому другі вихідні грудня називаються Вихідними Чудес. Найчастіше в базу проекту Szlachetna Paczka потрапляють хворі дітки, літні та самотні люди, багатодітні чи неповні сім’ї.
На такі родини звертають увагу люди, що живуть з ними поруч, і самостійно вносять таку сім’ю в базу проекту. Сама сім’я цього зробити не може. За підсумками 2017 року загальна вартість допомоги в рамках проекту склала 53 973 499 злотих, кількість сімей, які отримали допомогу – 810 351, одну посилку збирають близько 30 осіб.
Чи існують якісь традиційні заходи або дні, коли проводяться благодійні збори?
За моїми спостереженнями, період Різдва – час, коли поляки допомагають найактивніше.
Співробітники корпорацій отримують листи з конкретними побажаннями-подарунків конкретної дитини з малозабезпеченої сім’ї і намагаються виконати цю мрію до Різдва, відправивши на вказану адресу бажаний подарунок.
Хоча поляки найчастіше допомагають у свята, варто відзначити, що у всіх житлових дворах стоять різного роду будки або гаражі, призначені для речей, які передаються нужденним (часто вони поділені тематично на дитячі й дорослі речі, побутову техніку й книги) – доступ до цих будок відкритий увесь рік і я ніколи не бачила їх порожніми.
Які б польські благодійні практики, на Вашу думку, могли б прижитися в Україні?
Так насправді – всі, було б бажання. Що мене вразило – перерахунок 1% податку на організації суспільної користі. Щороку поляки до 30 квітня повинні подати свої податкові декларації і в рамках цієї процедури їм пропонується передати 1% свого податку на організації суспільної користі, яких у Польщі зареєстровано 8500.
Таким чином, платник податків не віддає повністю весь свій податок до державного бюджету, але може підтримати одну з організацій суспільної користі, фонд, асоціацію. Такі організації можуть носити благодійний характер, можуть займатися освітою, соціальною допомогою, захистом прав людини, надавати юридичну, психологічну допомогу. Виходить, що платник податків безпосередньо впливає на те, на що призначена частина його податку.
Наприклад, у 2016 році цим правом скористалися 13 мільйонів поляків, що становить 49% платників податків і сума їхнього внеску склала понад 600 млн злотих. Спочатку в 2004 році, наприклад, таких людей було лише 80 тис., в 2005 році – вже 700 тис., а через 2 роки – більше мільйона. У аналогічній прогресії зростали й суми, які збиралися через механізм 1%:10 млн, на наступний рік 40 млн, 60 млн. І ось у 2016 році зібрали вже 617,5 млн злотих.
На мій погляд, така практика дуже знадобилася б Україні і її громадським організаціям, і фондам, які могли б істотно підтримувати гостросоціальні проекти в українських містах, до яких не доходять або не виділяються бюджетні гроші.
Чи довіряють поляки благодійним фондам?
В цілому в Польщі оперує 20 000 фондів і 106 000 асоціацій. З них 34% займаються спортом, туризмом, відпочинком, 15% – освітою та вихованням, 13% – культурою й наукою, 8% – соціальною допомогою багатодітним, одиноким, з особливими потребами, 7% – здоров’ям, 6% – місцевим розвитком.
У Польщі, як і у всій Європі, встановлено чотирикратний контроль над благодійними грошовими переказами. За перерахуванням грошей стежать оператори мобільного зв’язку, контент-провайдери, громадські організації та місцеві форуми благодійності, контролюючи ситуацію на всіх етапах – від моменту переведення й до кінцевого результату. Все це узаконено і не викликає зайвих питань та дискусій.
Чи є в Польщі БФ з боротьби з раком молочної залози?
Якщо листопад і грудень – місяці, коли найактивніше трапляються дива у тих, хто на них не розраховує, то жовтень у всьому світі, і в Польщі також, присвячений жінкам і популяризації програми превентивних заходів з виявлення раку грудей. У цей час польок закликають пройти безкоштовне мамологічне обстеження. Мені особисто телефонували двічі й вказували адресу, де мені зручніше буде його пройти.
Всі міські автобуси, трамваї, електрички оснащені міні екранами, на яких цілий місяць активно транслюються сюжети, які стверджують, що рання діагностика й виявлення – вірний шлях до позитивного лікування цієї небезпечної хвороби. Варшава, наприклад, субсидує близько 10 медкомпаній, які забезпечують можливість безкоштовної діагностики: 8,5 млн злотих пішло на закупівлю 11 мамографів. Також субсидуються й недержавні фонди – «Amazonki», «Żonkil», «FENIKS», які, наприклад, в 2017 році отримали 219 750 злотих на підтримку профілактичних заходів і консультування.
Акція з протиракової профілактики проходить досить широко. Столичні клумби прикрашають 17 тис. квітів бегоній і герані, висаджених у формі знаменитих рожевих стрічок, які нагадують про необхідність регулярних тестів, для виявлення хвороби на ранній стадії.
Ви знаєте, в сучасній метушні іноді такі нагадування, які дивляться на вас майже з кожної клумби – найкраща допомога й турбота про жінок та їхнє здоров’я. А наші українські жінки цього потребують ніяк не менше польських чи будь-яких інших.