Коли ви стоїте в «пробці», запізнюючись на важливу зустріч, і в голові «прокручуєте» наслідки втраченого часу і можливостей – ваш гіпоталамус, крихітна ділянка мозку, вирішує випустити гормони стресу. Це ті ж гормони, які викликають реакцію вашого організму на бій або втечу. Ваше серце починає «колотитися», дихання прискорюється, а м’язи готуються до дії. Така реакція дозволяє реагувати швидко й захищає людину в надзвичайній ситуації. Але коли гормони стресу виробляються день у день, постійна «бойова готовність» організму піддає великому ризику здоров’я і життя людини.
Стрес – природна фізична і розумова реакція організму на життєвий досвід. Час від часу це стан відчуває кожен. Все, від повсякденних обов’язків, таких як робота і сім’я, до серйозних життєвих подій, таких як страшний діагноз, війна або смерть близької людини, може викликати стрес. Для негайних, короткострокових ситуацій цей стан необхідний, але хронічний стрес, навпаки, викликає серйозні захворювання і супроводжується такими симптомами як:
- дратівливість;
- відчуття тривоги;
- депресія;
- головні болі;
- безсоння.
Центральна нервова й ендокринна системи
Ваша центральна нервова система (ЦНС) відповідає за ваш «бойовий» або «мирний» стан. Коли гіпоталамус, як головнокомандувач, вивільняє гормони стресу: адреналін і кортизол – вони прискорюють серцебиття і кровообіг у найбільш необхідних в цей момент областях, наприклад, в м’язах, серці та інших важливих органах.
Коли відчуття страху минає, гіпоталамус відкликає свої «війська», щоб всі системи й органи могли повернутися до «мирного» життя. Якщо ЦНС не може повернутися до норми або якщо стрес не зникне, «напруга» у всьому організмі триватиме.
Хронічний стрес також супроводжується переїданням або втратою апетиту, а також алкогольною чи наркотичною залежністю.
Дихальна та серцево-судинна системи
Гормони стресу впливають на ваші респіраторні й серцево-судинні системи. Під час стресу ви дихаєте швидше, що дозволяє крові прискорити розподіл кисню по всьому організму. Якщо у вас вже є захворювання дихання, такі як астма або емфізема, стрес здатний посилити їх прояв.
Коли ви в стані стресу, ваше серце працює швидше, кровоносні судини стискаються і виштовхують більше кисню в м’язи – це дає організму додаткові ресурси для здійснення необхідних заходів, але також підвищує кров’яний тиск.
В результаті частих стресів, тривала посилена робота серця й часте підвищення тиску можуть викликати інсульт або серцевий напад.
Травна система
У стані стресу ваша печінка виробляє додатковий цукор у крові (глюкозу), щоб дати вам імпульс енергії. Якщо ж у вас хронічний стрес, то ваш організм може не впоратися з додатковим стрибком глюкози й призвести до розвитку діабету 2 типу.
Окрім цього, дисбаланс гормонів, прискорене дихання і серцебиття можуть порушити роботу вашої травної системи. Завдяки стресу в шлунку збільшується кількість кислоти, про що сигналізує почуття «печії», і розмножуються бактерії Helicobacter pylori, які часто провокують утворення виразки шлунку.
Стрес часто впливає і на роботу кишечника, призводячи до проносів або запорів. Також через стрес ви можете відчувати нудоту або біль у животі.
М’язова система
Ваші м’язи напружуються, щоб захистити себе від травми в стресовій ситуації, і опускаються знову, коли ви заспокоюєтеся і розслабляєтеся. Але якщо ви постійно перебуваєте в стресі, ваші м’язи не можуть розслабитися. Щільні м’язи викликають головний біль, біль у спині, шиї та плечах, також може боліти все тіло. Згодом це може призвести до хронічного болю і частому вживанню знеболюючих.
Сексуальність і репродуктивна система
Стрес виснажує як тіло, так і розум. Досить часто люди втрачають інтерес і сексуальне бажання, коли нервують та відчувають постійний стрес.
Якщо короткостроковий стрес може спровокувати додаткове вироблення тестостерону у чоловіків, то хронічний стрес навпаки мінімізує його рівень. Це може вплинути на виробництво сперми й викликати еректильну дисфункцію або імпотенцію. Також хронічний стрес збільшує ризик зараження чоловічих репродуктивних органів, таких як простата і яєчка.
Для жіночого організму тривалий стрес не менш небезпечний. Він може вплинути на менструальний цикл, що призведе до збоїв, болісних симптомів і більш рясних виділень. Також стрес здатен збільшити фізичні симптоми менопаузи.
Імунна система
Короткостроковий стрес стимулює імунну систему, що може бути плюсом у безпосередніх ситуаціях, допомагаючи уникнути інфекцій або прискорити період загоєння ран. Але з часом стресові гормони послаблять вашу імунну систему і зменшать його захисну реакцію. Люди з хронічним стресом більш сприйнятливі до вірусних захворювань та інфекцій, таких як грип і застуда. Через стрес людині також може знадобитися більше часу на подолання хвороби і відновлення після неї.