Великдень – дуже важливе свято, чия історія сягає сивої давнини. Існують численні традиції, звичаї та прикмети на Великдень. Цього року православні християни святкують воскресіння Христа 28 квітня.
Великдень: основні традиції
До православного Великодня готуються протягом 7 тижнів, які також називають Седмицями, і супроводжуються вони Великим Постом. Саме стільки часу, згідно Біблії, Ісус провів у пустелі.
Останній тиждень перед Великоднем – найурочистіший, і знаменується багатьма древніми традиціями. Його називають Страсною Седмицею або Великим тижнем. Кожен із 7 днів тут чимось вирізняється, і найбільш важливими перед неділею є Чистий четвер та Страсна п’ятниця.
Чистим четвер зветься через те, що православні християни прагнуть духовного очищення, аби бути готовими прийняти таїнство, встановлене Христом. Символічна та духовна чистота проявляється й через фізичну.
Також цей день пов’язаний із древніми слов’янськими обрядами купання, що побутували іще за язичництва.
В Чистий четвер був розповсюджений народний звичай купання в ополонці, озері, річці чи бані, так зване очищення водою.
В наші дні більшість християн обмежуються купанням у комфортних домашніх умовах, за народним віруванням слід провести ритуал до світанку. Також цього дня прибирають оселю.
У Страсну п’ятницю традиційно в церквах виносять плащаницю (символічну тканину, що в неї було загорнути тіло Ісуса, зняте с хреста). Це – день скорботи, коли не можна розважатися і бажано навіть не їсти та не пити.
У ніч Воскресіння Христа після богослужіння віруючі святять паски, яйця та решту традиційних страв, отримуючи таким чином від церкви дозвіл на споживання скоромних блюд.
Що можна і не можна робити на Великдень
Великдень або Воскресіння Христове, Паска – святковий день. Тож усі обмеження Страсної Седмиці втрачають силу.
Ті, хто постував, можуть розговлятися (перша скоромна трапеза після посту) одразу після Літургії та причастя.
Бажано цей день присвятити радості та відпочинку з приводу великого свята, але якщо праця є необхідною, вона не заборонена.
Цього дня не можна перебувати в печалі, злитися, ображатися чи сваритися з близькими. Слід від душі вітати людей та запрошувати в гості — одним словом, приносити радість ближньому.
«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»
Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.
Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов’язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»… але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.
З Великоднем пов’язано безліч вірувань:
Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками.
На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.
З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», то одужає навіть важко хвора людина.
Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.
Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними.
На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.
Але існують і застереження:
У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.
Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.
Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.
Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.
Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.
Їстівні символи Великодня
Після церкви повертаються додому, вмиваються і всідаються за стіл. Сніданок починають з освячених продуктів, кожен повинен з’їсти по яйцю і покуштувати інші принесені з церкви страви. Далі приступають до решти страв.
Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з великою різноманітністю страв. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски і сирні паски.
Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Крашанкам приписують цілющі властивості.
Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного.
Сирна паска – прообраз Царства Небесного. Її форма у вигляді гори символізує новий, небесний Єрусалим. А поєднання молока та меду – солодкість райського життя, радість і блаженство святих.
Світлого вам Великодня!
Джерело: Лиза