autizm

Аутизм або розлад аутистичного спектру – це  сукупність розладів, які відзначаються дефіцитом спілкування та соціальної взаємодії. Людей з такими розладами  називають дітьми дощу, здебільшого, через характерну для них замкненість, адже їх світ часто закритий для сторонніх, і він дуже особливий. Такі дітки часто не виявляють зацікавленості до ігр чи інтересів своїх однолітків, звичні норми та правила поведінки їм не зрозумілі, але вони як і всі інші, потребують нашого розуміння та тепла.

Аутизм і його характеристики

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 мільйони 400 тисяч.

В Україні з 2008 по 2013 рік за даними МОЗ України захворюваність на розлади зі спектру аутизму зросла в 3,8 разів з 2,4 до 9,1 на 100 000 дитячого населення.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Якщо говорити про причини аутизму, є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, в тому числі фактори навколишнього середовища і генетики.

Немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між вакциною проти кору, коклюшу та краснухи і розвитком аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

Ознаки аутизму:

slide_6

  • Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

  • Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

  • Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

  • Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

  • Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

  • Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об’єкти, вертіти щось тощо.

 

Що потрібно знати про аутистів та аутизм?

«Якщо маленька дитина погано підтримує зоровий контакт, не зацікавлюється іграшками, замість них вибирає неігрові предмети, має моторну затримку, із запізненням у неї формуються навики самообслуговування, вчасно не формується мова, дитина не завжди реагує на своє ім’я або не завжди розуміє інструкції дорослих, дитина перебірлива в їжі та інших виборах, потрібно терміново показати дитину дитячому психіатру або фахівцю, який займається діагностикою аутизму (психолог)», — радить психотерапевт  Яна Василенко.

Також вона рекомендує батькам:

— Нівелюйте поради пострадянської педіатрії, мовляв: «почекайте до трьох років і заговорить, хлопчики говорять пізно».
— Виробіть відповідальне ставлення до психічного стану здоровя і перестаньте боятись слова «дитячий психіатр». Психіатри займаються діагностикою затримки вищих психічних функцій, до яких відносяться, пам’ять, увага, мислення і мова (і з цим не до педіатра).
— Відходьте від  «пострадянського страху» до всіх слів з приставкою «психо», яка перекладається як «душа». Психіатр — це лікар, який виставляє лікарський діагноз, який дитини захищає і допомагає оформитися в навчальний заклад, 60% аутистів вчаться в масових школах. Психолог — це фахівець, який допомагає коррекционними методиками, компенсувати дефіцит розвитку. Він працює з увагою, мисленням, мовою, поведінкою, комунікацією і іншими необхідними навичками, які мають затримку. Психотерапевт — фахівець, який має навички роботи АВА — терапії або КПТ — терапії, що допомагає дитині розвинути емоційний і соціальний інтелект.
— Увага !!!! Педіатри не лікують аутизму, тому часто їх поради шкодять, адже втрачається дорогоцінний час.
— Чим раніше розпочато інтервенцію і реабілітацію дитини, тим більше у нього шансів компенсувати дефіцит і можливо піти зі своїми однолітками в загальну школу.
— Аутизм різноманітний, не існує двох однаково схожих наборів симптоматики. Від найскладніших форм до функціональних на межі геніальності.
— Найважливіше, діти — аутисти не є небезпечними. Для них небезпечними можуть стати звичайні нейротипові діти, які їх зневажають і дискримінують у школах.

За матеріалами: ЦГЗ, Яна Василенко, Аутизм Україна

 

Добавить комментарий