Гормональна терапія (гормонотерапія, гормональне лікування або ендокринна терапієя) уповільнює або зупиняє ріст гормоночутливих пухлин, блокуючи здатність організму виробляти гормони або втручаючись у вплив гормонів на клітини раку молочної залози. Пухлини, нечутливі до гормонів, не мають гормональних рецепторів і не реагують на гормональну терапію.
Щоб визначити, чи містять клітини раку молочної залози гормонні рецептори, лікарі перевіряють зразки пухлинної тканини, видалені хірургічним шляхом. Якщо пухлинні клітини містять естрогенові рецептори, рак називають позитивним до естрогенів (ER-позитивним або ER+). Аналогічно, якщо пухлинні клітини містять рецептори прогестерону, рак називають позитивним до прогестеронових рецепторів (PR-позитивним або PR+, PgR).
Приблизно 80% онкологічних захворювань молочної залози є позитивними на ER. Більшість ER-позитивних раків молочної залози також є позитивними і на PR. Пухлини молочної залози, які містять естрогенні рецептори та/або рецептори прогестерону, іноді називають гормонорецептивними (HR-позитивними або HR+).
Рак молочної залози, у якому відсутні рецептори естрогену, називають негативним до естрогенових рецепторів (ER-негативним). Ці пухлини нечутливі до естрогенів, тобто для свого росту вони не використовують естроген. Пухлини молочної залози, у яких відсутні рецептори прогестерону, називаються негативними до прогестеронових рецепторів (PR- або PgR-негативними). Пухлини молочної залози, у яких бракує як естрогенних, так і прогестеронових рецепторів називають негативними гормональними рецепторами (HR-негативними або HR-).
Гормонотерапію раку молочної залози не слід плутати з менопаузальною гормональною терапією (МГТ), де лікування проводиться лише естрогеном або в поєднанні з прогестероном, з метою полегшення симптомів менопаузи. Ці два типи терапії дають протилежні ефекти: гормональна терапія раку молочної залози блокує ріст HR-позитивної пухлини в грудях, тоді як MГT може стимулювати ріст HR-позитивного раку молочної залози. Тому, якщо жінці, яка приймає МГТ, поставлено діагноз HR-позитивний рак молочної залози, терапію варто припинити.
Види гормональної терапії при раку молочної залози
Для лікування раку молочної залози, чутливого до гормонів, використовуються кілька стратегій:
- Блокування функцій яєчників. Оскільки яєчники є основним джерелом естрогену у жінок в передменопаузі, рівень естрогенів у них може бути знижений шляхом усунення або придушення функції яєчників. Блокування функції яєчників називається абляцією яєчників.
Абляцію яєчників можна проводити хірургічним шляхом — операція з видалення яєчників (так звана оофоректомія) або шляхом лікування променем.
Функцію яєчників також можна тимчасово придушити шляхом прийому препаратів, які називаються агоністами гонадотропін-вивільняючого гормону (GnRH) або агоністи вивільнення лютеїнізуючого гормону (LH-RH). Ці ліки блокують сигнали гіпофізу, які він спрямовує яєчникам, аби ті виробляли естроген.
- Блокування вироблення естрогенів. Препарати, що називаються інгібіторами ароматази, використовуються для блокування активності ферменту ароматаза. Цей фермент використовується організмом для отримання естрогену в яєчниках та інших тканинах. Інгібітори ароматази застосовуються насамперед у жінок в постменопаузі, оскільки яєчники у жінок в передменопаузі виробляють занадто багато ароматази й інгібітори не можуть їх ефективно блокувати. Однак якщо інгібітори призначають разом з препаратом, який пригнічує функцію яєчників, то їх можна застосовувати жінкам в передменопаузі.
- Блокування ефектів естрогену. Кілька типів препаратів перешкоджають здатності естрогенів стимулювати ріст клітин раку молочної залози.
Застосування гормональної терапії для лікування раку молочної залози
Існує три основні способи використання гормональної терапії для лікування раку молочної залози, чутливого до гормонів:
- Ад’ювантна терапія раку молочної залози на ранній стадії. Дослідження показали, що у жінок, які щонайменше п’ять років приймали ад’ювантну терапію після операції при ЕR-позитивному раку молочної залози, зменшився ризик рецидиву онкології грудей, включно з новим раком в іншій молочній залозі, і збільшилась виживаність щонайменше до15 років.
Рішення про тип і тривалість ад’ювантної гормональної терапії лікарі повинні приймати для кожної пацієнтки індивідуально.
- Лікування запущеного або метастатичного раку молочної залози. Для лікування метастатичного або рецидивуючого гормоночутливого раку молочної залози застосовують кілька видів гормональної терапії. Також гормональною терапією проводять лікування рецидиву РR-позитивного раку молочної залози.
- Неоад’ювантне лікування раку молочної залози. Завдання неоад’ювантної терапії — зменшити розмір пухлини молочної залози, з метою проведення органозберігаючої операції. Дані рандомізованих контрольованих досліджень показали, що терапія неоад’ювантними гормонами — зокрема, з інгібіторами ароматази — може бути ефективною для зменшення розмірів пухлин молочної залози у жінок в постменопаузі. Результати у жінок в передменопаузі менш очевидні через недостатність випробувань.
Застосування гормональної терапії для запобігання розвитку раку молочної залози
Численні клінічні випробування довели, що застосовування гормональної терапії для запобігання раку молочної залози у жінок, які мають підвищений ризик розвитку захворювання, є доцільним. Оскільки більшість раків молочної залози — ЕR-позитивні.
Велике рандомізоване клінічне дослідження, під назвою «Проба профілактики раку молочної залози» виявила, що прийом гормонотерапії упродовж п’яти років, зменшив ризик розвитку інвазивного раку молочної залози приблизно на 50% у жінок з підвищеним ризиком розвитку захворювання у постменопаузі. Інше міжнародне дослідженням раку молочної залози, виявило, що п’ять років лікування гормонотерапією зменшує частоту розвитку раку молочної залози щонайменше на 20 років.
Також встановлено, що інгібітори ароматази знижують ризик раку молочної залози у жінок в постменопаузі з підвищеним ризиком захворювання.
Побічні ефекти гормональної терапії
Приливи жару, нічна пітливість і сухість піхви, шлунково-кишкові розлади є загальними побічними ефектами гормонотерапії. Гормональна терапія також порушує менструальний цикл у жінок в передменопаузі.
Менш поширені: небезпека утворення тромбів, особливо в легенях та ногах, інсульт, катаракта, рак ендометрію та матки, крихкість кісток у жінок в передменопаузі, пригнічення яєчників, перепади настрою, депресія та втрата лібідо у жінок.
У чоловіків: головні болі, нудота, блювання, шкірні висипання, імпотенція та зниження сексуального інтересу.
Побічні ефекти гормональної терапії здебільшого залежать від конкретного препарату або типу лікування. В кожному конкретному випадку потрібно ретельно зважувати користь і шкоду від прийому гормональної терапії.
Джерело: OncologyNurseAdvisor