Трійця — одне з дванадцяти головних православних свят. Іноді його ще називають днем зішестя Святого Духа. В християнських уявленнях Бог, сутність якого єдина, але Його буття є особистісне ставлення трьох іпостасей: Отця — безначальної першооснови, Сина — абсолютного Сенсу, що втілився в Ісусі Христі, і Духа Святого — животворящого Початку.
Є у Трійці і інша назва — П’ятидесятниця. Ця назва вказує на дату святкування — на п’ятдесятий день після Великодня. Також в Україні широко вживають назви «Зелені Свята», «Зелена Неділя», «Зіслання Святого Духа».
Точної дати у Світлого Воскресіння немає, тому і Трійця відзначається щороку в різний час. У 2021 році православні відзначають Великдень 2 травня, якщо відрахувати від цієї дати 50 днів, то вийде 20 червня — це і буде День Святої Трійці, або зелена неділя 2021.
Історія свята
Свято на честь Святої Трійці встановили учні Ісуса Христа — апостоли. Цим вони хотіли закріпити в пам’яті людей подію, що відбулася на п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього. За біблійними переказами, в той день Святий Дух зійшов на цих самих апостолів, які до того моменту вже п’ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, яка згодом стала першим християнським храмом.
Після зішестя Святого Духа апостоли помітили деякі зміни: вони раптово навчилися зцілювати, пророкувати, розмовляти багатьма мовами. Після цього учні Христа вирушили в різні частини світу, щоб розповісти всім мешканцям планети про життя Господньої і його болісної смерті за гріхи всього людства.
А офіційне встановлення такого свята, як Трійця, відбулося в 381 році, коли в Константинополі був скликаний II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і едіносущія всіх Божих осіб.
А ось наші предки слов’яни стали відзначати Трійцю набагато пізніше — лише через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII — початку XIV століть.
Традиції свята
Через те, що Трійця — релігійне свято, то природно, в цей день ніколи не обходиться без служби в храмі, яка за традицією включає Божественну літургію і Велику вечірню.
Храми на Зелені Свята заведено прикрашати зеленню: на підлогу зазвичай кладуть свіжоскошену траву, ікони прикрашають польовими квітами та молодими гілками дерев. Багато віруючих в цей день приносять з собою до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома. Вважається, що таким чином можна захистити свій будинок і себе заодно від усього зла. Взагалі, береза є головний атрибут свята, її гілки символізують силу Святого Духа.
Ще одна традиція дня — влаштовувати застілля і запрошувати на торжество всіх родичів, друзів і близьких. До речі, через те, що П’ятидесятниця — це не пісний день, то у господинь є можливість продемонструвати всю свою кулінарну майстерність і порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами. Однак традиційною стравою на Трійцю був і залишається коровай.
Раніше в День Святої Трійці влаштовувалися справжні народні гуляння — ближче до вечора у всіх селах починали водити хороводи, співати пісні і танцювати. В Тройцю завжди було заведено свататися. Так, вважалося, якщо посвататися на П’ятидесятницю, а весілля зіграти на Покрову — день, коли, на думку наших предків, осінь зустрічається з зимою, то щасливе спільне життя забезпечена.
Також існує ще ряд традицій, пов’язаних з підготовкою до Трійці. Наприклад, за кілька днів до свята віруючі зазвичай влаштовують генеральне прибирання в будинку. Річ у тому, що в сам День Святої Трійці не можна забиратися, а також шити та прати, іншими словами, виконувати якусь роботу по дому. А в батьківську суботу — день, що передує Трійці, — заведено відвідувати кладовища і поминати покійних.
Джерело: Palomnik