З першого січня 2017 року в Україні почне розгортатися страхова модель медицини. Пацієнти матимуть пакет гарантованих медичних послуг, зможуть обирати лікаря та заклади, у яких лікуватимуться.
Основа впровадження страхової моделі – зміна системи фінансування охорони здоров’я.
В.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун та заступник міністра Павло Ковтонюк зустрілися з експертами медицини та громадськістю, щоб обговорити шляхи застосування страховій моделі в Україні.
Ми записали 10 найбільш актуальних запитань, які обговорили під час зустрічі.
Де закінчується первинна ланка медичної допомоги та починається вторинна?
Це питання принципове для успіху реформи. Ми починаємо роботу над розробкою стандарту, який визначатиме первинну ланку. Національна агенція медичного страхування і постачальник первинної медичної допомоги укладуть договір, де одна сторона відповідатиме за стандарт, а друга – за фінансові умови. Все має бути чітко регламентовано.
Невдовзі стандарт буде розроблений, обговорений та прийнятий. З першого січня ми почнемо розгортання системи змін на первинній ланці.
Хто контролюватиме відповідність медичним протоколам?
Контроль здійснює національна агенція медичного страхування, яка є незалежним центральним органом виконавчої влади. На відміну від місцевої влади агенція не володіє медичними закладами, тому є неупередженою й може стежити за дотриманням угоди, стандарту, протоколів і фінансів.
Національна агенція має бути органом виконачної влади, державною установою чи спільним органом?
Згідно з постановою Кабміну, яка зараз знаходиться на погоджені, Національна агенція створюється у вигляді центрального органу виконавчої влади. У кожній області України будуть працювати відділення агенції. Спочатку ми планували відкрити більше відділень, проте тоді знадобиться й більше коштів на адміністративні витрати. Тому буде відкрито по одному відділенню на область
Один з найважливіших показників хорошої роботи МОЗ має бути збільшення народжуваності напротивагу рівня смертності. Які показники ефективності роботи охорони здоров’я можна побачити через рік?
Рівень народжуваності та смертності населення буде одним із показників. Окрім цього будуть показники зменшення фінансування, зменшення закупівлі ліків, бо люди не будуть хворіти.
Центр громадського здоров’я слідкуватиме за цією статистикою. Мета роботи центру – збирати статистику, втілювати програми профілактики, перевіряти, що всі мають вакцини та лабораторії працюють належним чином. У кожній області він матиме представництво.
Чи буде на законодавчому рівні щорічне обстеження українців?
До страховки будуть включені гарантовані послуги, серед яких – щорічне обстеження. Ми не можемо вимагати від людей проходити обстеження, оскільки це означатиме повернення до старої системи. Проте ми будемо проводити просвітницьку роботу та пояснювати українцям, що регулярна діагностика є одним із основних способів попередити захворювання.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ, примусове обстеження також не є економічно ефективнимі. Має обстежуватися той, хто має чіткі рекомендації. Сімейні лікарі нам будуть в цьому допомагати.
Чи є ризик, що сімейний лікар буде направляти лікуватися до тих лікарів, з якими він в добрих стосунках чи просто має домовленість?
На відміну від України, в західних системах охорони здоров’я немає практики, коли фахівці нехтують професіоналізмом на користь дружніх стосунків. В Україні є проблема кумовства, як і проблема з корупцією. Не виключно, що такі випадки можуть траплятися, проте в новій системі вони будуть скоріше винятком, аніж правилом. Страхова модель дозволить максимально відслідковувати рух коштів, які отримує лікар і це дозволить бачити, як часто до нього повертаються пацієнти й чи є він ефективним.
Чи будуть включені в страхову медицину закупка вартісного обладнання для лікування?
В 2017 році ми змінюємо систему фінансування первинної ланки, до якої не входять високоспеціалізовані процедури та апаратура. Тому закупка вартісного обладнання фінансуватиметься так, як і раніше.
Згодом ми продовжимо реформи й вторинної та третинної ланок медицини та зможемо профінансувати таке обладнання.
Проте зараз ми також готові шукати кошти для таких потреб. Є благодійні фонди, специфічні бюджетні програми. Будемо спілкуватися окремо по кожному випадку та вирішувати проблему в специфічних потребах.
Зі зміною системи фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» лікарі зможуть як відкривати приватну практику, так і працювати у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Чи будуть компенсуватися кошти, які лікар витратить на аренду приміщення для прийому пацієнтів?
Ми маємо дати свободу лікарям самостійно обирати форму роботи. МОЗ максимально спростить процедуру ліцензування медичної практики.
Ми хочемо дати можливість всім на рівній основі брати участь у контрактуванні з національною агенцію-розпорядником коштів. Міністерство не повинно надавати перевагу тій чи іншій формі, ми повинні оплатити за пацієнта, на цьому наша робота закінчена.
Чи перестає МОЗ бути головним розпорядником коштів? Як тоді їх контролювати?
Жодна західна країна не передбачає, щоб міністерство охорони здоров’я розпоряджалося коштами. Це не є його функцією. В Україні також кошти підуть через систему національного страхування, а МОЗ буде розробляти політику.
Як молодому лікарю, який ще не має досвіду та репутації, створити власну базу клієнтів?
У розвинених країнах молоді лікарі перед тим, як напрацюють власну базу пацієнтів, тривалий час співпрацюють із досвідченими лікарями. Молодим лікарям така практика допомагає набрати досвіду, досвідченим — обслуговувати більше пацієнтів. Система менторства допоможе лікарям бути не конкурентами, а колегами. Україна також рухатиметься в цьому напрямку.