Збереження молодості за будь-яку ціну — тренд сучасного життя. Одним із найпопулярніших нехірургічних методів боротьби зі зморшками вважають уколи ботоксу. Але цю процедуру успішно використовують не лише для краси, а й для лікування різних захворювань.
Токсин для молодості
Ботокс — це нейротоксин. Його виробляють бактерії Clostridium botulinum, які зустрічаються у лісах, озерах, грунті, і навіть у кишківнику риб та ссавців.
Ботулінічний токсин іноді називають токсином типу А. Нині з нього створено й інші продукти, але вони не взаємозамінні з ботоксом. Як нейротоксин, ботокс переважно використовується у незначній концентрації. Саме це робить його абсолютно безпечною та мало інвазивною процедурою.
Ін’єкцію ботоксу в косметологічній практиці вважають безпечною та мало інвазивною процедурою. Вона дозволяє швидко «стерти» з обличчя сліди прожитих років. Речовина викликає розслаблення м’язів у місці проведення ін’єкцій. Як наслідок — мімічні зморшки зникають. Ботокс впливає лише на цільовий м’яз і не поширюється на сусідні. Це його основна перевага. Завдяки такій особливості міміка на обличчі зберігається. Ефект триває до 6 місяців. Після цього до м’яза повертається здатність скорочуватися і зморшки з’являються знову.
Ін’єкція токсину запобігає вивільненню ацетилхоліну, хімічного посередника нейромедіатора. Укол краси швидко позбавляє мімічних зморшок навколо очей та на чолі.
Містять ботулін також Диспорт, Ксеомін та Міоблок. Кожен з цих препаратів має свою місію в медицині.
Історія ботоксу
Цей незвичайний токсин почали активно використовувати для лікування спазму повік та косоокості. До естетичної медицини він прийшов лише у 1986 році.
Саме тоді каліфорнійські пластичні хірурги оприлюднили приголомшливі результати досліджень про швидке усунення видимих ознак старіння шкіри за допомогою токсину.
У 2002 році Всесвітня організація охорони здоров’я дозволила використання ботулотоксину типу A. Спочатку його вводили для видалення глибоких зморшок між бровами. А з часом ботокс став препаратом №1 у боротьбі з мімічними зморшками. Адже безпека ботулінічного токсину типу А підтверджена 50 дослідженнями та тестами, проведеними абсолютно непов’язаними між собою медичними установами.
Шлях до нервових клітин
Ботулотоксин складається із двох частин. Після потрапляння до організму, одна його частина уловлюється цукром PSG, який знаходиться на поверхні нервових клітин. Він опиняється у максимальній близькості до синаптотагміну — білка на поверхні нейрона.
Після цього нейротоксин зв’язується з синаптотагміном і проникає вглиб клітини. У нормі передавальний нервовий імпульс нейрону виділяє бульбашки з нейромедіаторами клітин м’язів. Щоб ці бульбашки виділялися постійно, слід видалити їх після того, як вони виконають своє завдання. Цей процес називається ресайклінг. Саме такий шлях ботулотоксин використовує, щоб опинитись всередині нейрона.
На цьому етапі ботулотоксин розпадається на дві частини. Згодом працює лише його каталітична частина. Щоб досягти нейрона токсину потрібно вийти з бульбашки до цитоплазми. Для цього сама бульбашка закачує протони, створюючи кисле середовище. Вона робить це дуже активно, щоб нова партія нейромедіатора надійшла на експорт. Але впускаючи її, бульбашка випускає токсин в цитоплазму нейрона.
Мішенню для ботулотоксину є білок, який міститься усередині нейронів SNAP25. Каталітична частина токсину працює як цинкова металопротеїназа, що орієнтована на отримання частини білка SNAP25.
Після розщеплення білка відбувається вимкнення всього синапсу. Білок SNAP25 бере участь у виведенні бульбашок з нейромедіатором із клітини, що необхідно для передачі нервового імпульсу.
Після того, як частину білку було SNAP25 видалено, він більше не може виконувати своє завдання. Тому бульбашки з ацетилхолін плавають усередині нейрона і не можуть випустити нейромедіатор, а також передати сигнал м’язам.
М’язи, що перестають отримувати сигнал, розслабляються. Місія токсину вважається виконаною: зморшки на обличчі пацієнта розгладжуються.
Ботокс і лікування
Ін’єкції ботоксу блокують певні хімічні сигнали від нервів, які змушують м’язи скорочуватися. Найчастіше уколи використовуються для тимчасового розслаблення м’язів, що викликають появу мімічних зморшок. Але це не всі «таланти» токсину.
Його Ін’єкції також використовують для лікування:
- хронічної мігрені (знижує частоту головного болю);
- шийної дистонії (мимовільне скорочення м’язів шиї);
- гіпергідрозу (надмірне потовиділення);
- дисфункції сечового міхура (зменшує нетримання сечі, спричинене гіперактивним сечовим міхуром);
- посмикування очей.
Правила безпеки
Перед уколами краси варто розповісти лікарю про ваші захворювання та прийом препаратів.
Це знизить ризик появи:
- головного болю;
- почервоніння, сльозотечі або подразнення очей;
- почервоніння або появи синця в області уколу.
За 24 години до процедури необхідно утриматися від вживання алкоголю та занять спортом, які здатні спровокувати появу почервоніння та синців.
Перед ін’єкцією лікар може нанести шар анестезійного крему. Потім він зробить укол у певні ділянки м’язів. Маніпуляція триває лише кілька хвилин. Зникатимуть зморшки від трьох тижнів до шести місяців.
Ефект від процедури залежить не лише від кількості та якості препарату, а й від області проведення ін’єкцій. Якщо укол високоякісного ботулотоксину зробив професіонал, ефекту «маски» не буде. Адже препарат діє винятково на певні фрагменти м’язів. Вони розслабляються, а сама шкіра стає молодшою та гладкішою.
На жаль, така «молодість» триватиме лише до 6 місяців.
Протипоказання та ризики
Хоча для ін’єкцій використовують очищений ботулотоксин типу А та ще у незначних дозах, але для процедури існує досить багато протипоказань.
Ботокс не можна колоти за наявності:
- алергії на препарат;
- короткозорості високого ступеня;
- міастенії;
- синдрома Ламберта-Ітона;
- захворювання кроветворної системи;
- порушення згортання крові;
- онкології;
- деяких імунних захворювань;
- запальних процесів на обличчі;
- великих білих вугрів у місці ін’єкції;
- вираженого птозу;
- загострення хронічних хвороб;
- гострих простудних, інфекційних захворювань;
- поганого загального самопочуття, слабкості;
- вагітності та лактації.
На попередній консультації варто розповісти косметологу про всі захворювання. Лікар має також оцінити стан вашого здоров’я та переконатися у відсутності ризиків. Зробити це може лише професіонал з великим досвідом роботи та медичною освітою.
Адже уколи краси здатні «подарувати» й негативні наслідки.
Найбільш поширені ризики після введення ботулотоксину:
- гематоми;
- біль, свербіж в місці ін’єкцій;
- ущільнення на шкірі;
- набряки, мішки під очима;
- асиметрія або птоз обличчя;
- порушення рухливості губ;
- сухість очей, сльозоточивість;
- дисфагія (порушення ковтання);
- порушення дикції;
- запаморочення, головний біль ...
І це ще не повний перелік протипоказань та ризиків, якими «розплачуються» жінки в гонитві за молодістю та красою.
Щоб мінімізувати ризики від уколу краси лікарі радять робити процедуру в авторитетній клініці та ретельно дотримуватись всіх рекомендацій косметолога.
Джерело: Med.Oboz