Плануєте відвідувати лікаря мамолога чи пройти щорічну діагностику молочних залоз або, можливо, ще навіть не замислювались про важливість профілактичних оглядів, тоді наша розмова з лікарем-мамологом першого «Спеціалізованого мамологічного центру» – Лілією Зеленкевич саме для Вас. Читайте як робити самоогляди, коли звертатись до лікаря, як вберегтись від недуги і чому, плануючи вагітність необхідно запланувати візит до мамолога:
Як часто слід відвідувати лікаря-мамолога?
Проблема раку молочної залози в Україні стоїть гостро, тому жінкам слід проходити профілактичні огляди у лікаря-мамолога щонайменше раз на рік. До 40 років жінкам необхідно відвідувати лікаря мамолога та проходи ультразвукову діагностику, яка максимально дозволяє виявити будь-яку проблему, оскільки у цьому віковому проміжку тканина молочних залоз більш залозиста і такий метод дослідження є найбільш ефективним. Після 40 років тканини молочних залоз заміщуються сполучною та жировою тканинами, відтак, найбільш ефективним методом дослідження для жінок у такому віці буде мамографія.
Що таке мамографія?
Мамографія це рентгенологічний метод дослідження. Він має мінімальну дозу опромінення, і Вам не слід непокоїтись. Адже навіть флюорографія має більшу дозу опромінення. Тому раз на рік ви сміливо можете проходити це дослідження, і бути певними, що воно на 92% гарантує можливість виявлення патології грудної залози.
Чому важливо проходити ці дослідження?
Ці дослідження є вкрай важливими та інформативними, адже онкологія на початкових стадіях ніяк себе не проявляє: жінка не відчуває болю, новоутворення до 1 см практично не пальпуються, ніяк не турбують, частіше не мають симптомів. І коли жінка сама щось у себе виявляє, то це не завжди рання стадія, і не завжди вдається допомогти їй. Такі дослідження як УЗД молочних залоз та мамографія здатні виявити новоутворення у розмірі від 3 мм. Відтак, жінка може вилікувати новоутворення, не змінюючи свій звичайний ритм життя.
В який період найкраще оглядати груди?
Найкраще робити обстеження з 5 по 12 день місячного циклу, при цьому дні слід вираховувати з дня початку місячних. В цей період структура молочних залоз найбільш приближена до норми. Самоогляди грудей найкраще робити і в стоячому, і в лежачому положеннях. Для вагітних та жінок в період менопаузи день циклу значення немає.
На що слід звернути увагу?
Передовсім це стан шкіри: чи немає на шкірі почервонінь, втягнень шкіри; на стан соска: звернути уваги чи немає втягнень соска (за виключенням, якщо втягнута форма соска у жінки з народження); кров’янисті виділення з соска; обов’язково слід прощупати свої груди шляхом ззовні до середини, рухаючись по всьому периметру молочної залози. Обов’язково також перевіряємо лімфатичні вузли. Звертаємо увагу якщо з’явилась асиметрія форми грудей.
Які стани вимагають негайної консультації у мамолога?
Негайно звернутись до лікаря-мамолога потрібно, якщо:
- Ви самостійно знайшли новоутворення в молочній залозі;
- Якщо грудь почервоніла, підвищилась температура, сильний больовий синдром – все це говорить про мастит, тобто запалення тканин молочної залози. Ця недуга може виникнути як у годуючих мам, тоді це лактаційний мастит, так і у жінок, які не народжували. Причиною такої недуги може бути травмування чи переохолодження;
Чи варто звертатись до лікаря, якщо виявляєш ущільнення в грудях, які не викликають больових відчуттів?
Не лише варто, а вкрай необхідно. Адже онкологія не болить, є собі новоутворення, сидить у грудях і ніяк себе не проявляє, тому якщо ви виявили ущільнення слід звернутись до лікаря.
Яке обстеження більш достовірне УЗД чи мамографія?
Це 2 дослідження, які один одного не замінюють. Вони доповнюють один одного. На УЗД ми бачимо новоутворення залозистої тканини: кісти, фіброаденоми, також можемо виявити онкологічні новоутворення. Таке дослідження інформативне до 40 років, після — ефективнішим дослідженням буде мамографія.
Чи існують безпечні новоутворення у грудях?
Всі новоутворення ми потенційно вважаємо небезпечними. Навіть доброякісна, на перший погляд, безпечна фіброаденома має ризик переродження в злоякісну. Фактором ризику переродження може бути вагітність, через зміну гормонального фону. Тому тим жінкам у яких діагностовано фіброаденому, під час вагітності ми радимо частіше проходити огляди у лікаря. Якщо під час вагітності ми спостерігаємо у жінки фіброаденому, котра має тенденції до посиленого росту та кровопостачання, ми можемо навіть використовувати хірургічний метод втручання, для видалення фіброаденоми під час вагітності. Це безпечно і після хірургічного втручання жінка може годувати грудьми та не відчувати ніякого іншого дискомфорту. Крім того під час УЗД дослідження, якщо ми знаходимо якусь потенційно патологічну зону, ми обов’язково досліджуємо її у режимі еластографії. Саме ця технологія дозволяє диференціювати тип утворення, та дати оперативну відповідь чи є привід для неспокою.
Хто у групі ризику захворювання на рак грудей?
Передовсім, важливу роль відіграє спадковий фактор. Жінки, в родині котрих були випадки раку молочної залози чи раку гінекологічних органів у тітки, мами, сестри чи бабусі, повинні спостерігатись у лікаря частіше. Якщо у родині були випадки онкології жіночих органів чи молочної залози краще здати тест на мутацію генів BRSA 1 та BRSA 2. Він покаже ризик розвитку недуги. На мутацію цих генів впливає зміна гормонального фону, а також усі фактори зовнішнього середовища. Якщо жінка здала тест і виявила наявність таких мутацій генів в організмі, то, ми радимо їй проходити огляд у мамолога раз на пів року, а також частіше перевіряти гінекологічні органи. Груди та гінекологія взаємопов’язані і всі утворення в грудях дисгормонального походження, тому важливо запам’ятати, що якщо є новоутворення у грудях (кісти, фіброаденоми) необхідно також перевірити щитоподібну залозу та гінекологічні органи, оскільки груди – це гормонозалежний орган.
Чи можна проходити у профілактичних цілях обстеження у лікаря під час вагітності?
Так, якщо до вагітності було виявлено фіброаденому чи інші новоутворення, щоб слідкувати за динамікою. Під час вагітності залозиста тканина набрякає і стає менш інформативною. Тому, якщо вагітність планована, то лікарі гінекологи радять до вагітності пройти огляд у мамолога. Якщо все гаразд, то необхідності у повторних оглядах у лікаря – немає, якщо до вагітності лікар виявляє щось, що потребує додаткового спостереження, то він може призначати огляди та діагностику і під час вагітності, щоб спостерігати динаміку новоутворення. Якщо жінка до вагітності не відвідувала лікаря мамолога, то їй це слід зробити під час вагітності. Така діагностика дає можливість виключити захворювання, які потребують нагального вирішення.
Якщо до вагітності була мастопатія, чи є це ризиком появи новоутворень?
Залежно від того, яка була форма мастопатії. Якщо йдеться про дифузну мастопатію, коли всі тканини більш щільні і немає новоутворень, то це не є фактором небезпеки і підвищеним ризиком новоутворень, якщо ж мастопатія супроводжується фіброаденомами, то обов’язково слід спостерігатись у лікаря. Якщо мастопатія супроводжується кістами — капсулами наповненими водою — то вагітність у такому випадку сприятливий фактор, адже під час смоктання молочка малюк може розсмоктати ці кісти. Найбільш несприятливою формою під час вагітності та лактації є фіброаденоми.
Якщо у жінки раніше оперували доброякісне новоутворення, який ризик рецидиву?
Рецидив не залежить від оперативного втручання, ним ми лише впливаємо на симптом, самої причини оперативним втручанням ми не лікуємо. Рецидив залежить лише від причини утворення пухлин. Такими причинами часто бувають гінекологічні або гормональні порушення, запальні процеси такі як аднексити, тому якщо причину ми не забрали, а лише наслідок, то звісно новоутворення можуть з’являтись повторно. Для попередження новоутворень у пацієнтів, в яких раніше було виявлено новоутворення або прооперовано, лікар-мамолог обов’язково скеровує на обстеження до ендокринолога та гінеколога задля виключення порушень гормонального фону.
Доброякісні новоутворення можна видаляти лише хірургічним способом чи їх можна позбутись завдяки лікуванню, можливо, вони «розсмоктуються» самостійно?
Кісти можуть самостійно «розсмоктуватись» навіть без лікування. Якщо кісти утворюються розміром більше ніж 2 см, то їх рекомендують лікувати безопераційним методом — спеціальною голкою забирати рідину всередині кісти, ввести спеціальній склерозуючий розчин та дослідити склад рідини кісти для контролю.
Фіброаденоми також не завжди видаляють, для цього є показання:
- Розмір понад 2см
- Посилене кровопостачання
- Особливості внутрішньої структури фіброаденоми, які можуть мати ознаки недоброякісних перероджень
- Інтенсивний ріст
- Вагітність
Лікувальна негормональна терапія спрямована на зменшення симптомів але самої недуги вона не лікує.
Фактори ризику розвитку раку молочної залози?
- Спадковий фактор. Якщо хтось у роду з жінок мав онкологічні проблеми молочної залози чи по гінекології;
- Вік, після 70 років клітини людини мають здатність старіти;
- Ранні місячні, які починаються до 10 років;
- Пізній клімакс;
- Гормонотерапія;
- Патології щитоподібної залози, гінекологічні проблеми, адже груди – це гормонозалежний орган, тому в таких випадках перевіряти груди потрібно частіше!