275550511_424695238429743_1422798991581511680_n

Чотири місяці тому підопічна Благодійного фонду «Квітна» Світлана Лаврінчук успішно закінчила лікування раку молочної залози. Сьогодні вона розповіла журналістам Фонду про свій досвід одужання та must have, які допоможуть жінкам та їхнім рідним уникнути помилок під час лікування раку грудей.

  • Перша й головна моя порада, коли дізнаєшся, що в тебе рак – пам’ятай, це точно не вирок.
  • Наступне, на етапі діагностики зроби повторну перевірку всіх аналізів й досліджень в кількох лабораторіях. Оскільки трапляються випадки, коли хворій людині не одразу визначають, який саме в неї рак. А якщо не розпізнати дійсний тип раку, то подальше лікування виявиться неефективним, гроші і дорогоцінний час будуть втрачені.
  • Вступай у групи з онкохворими. Так, там багато сумних повідомлень, але на цих ресурсах ти можеш швидко отримати вибірку потрібної тобі інформації простою мовою. А це й контакти лікарів, і схеми лікування та процедур, й інші перевірені досвідом поради.
  • Не намагайся справитися зі всім сама. Спочатку, коли мені поставили діагноз і я вже подумки зі всіма прощалася, мій чоловік взяв на себе обов’язки по вирішенню всіх організаційних питань. Він ночами сидів на англомовних сайтах і перелопатив купу інформації, завдяки якій ми потім обрали клініку, де лікування проходить за міжнародними протоколами. Коли я прийшла до тями, то й сама почала розбиратися у всьому, але ми постійно радилися і важливі рішення приймали разом.
  • Не мовчи. Потрібно казати всім, що ти хвора. Просто бити у дзвони. По-перше, це набагато більша фінансова підтримка, аніж коли про твій діагноз знають лише члени твоєї родини. По-друге, емоційна розрядка, тому що ти ділишся з іншими тим, що тобі болить, а не вдаєш невимушеність. По-третє, це може бути різного формату допомога, про яку ти раніше й подумати не могла. Наприклад, посидіти з дітьми, коли ти в лікарні, приготувати їжу, коли тобі погано, дістати з якогось іншого міста ліки, яких немає у твоїх аптеках. Плюс, мені здається, що це якийсь міф, ніби можна приховати таку хворобу. Якщо люди, які тебе оточують, не помічають, що в тебе випало волосся, брови й вії, ти вдягнула перуку, з’явилися набряки й ти кудись постійно зникаєш, то вони просто добре виховані, тому й не запитують, або ж дуже неуважні. Єдині, кому не варто казати – маленькі діти.
  • Якщо є можливість або в медичному закладі є штатний психолог, користуйся його послугами. Кожна зустріч з психологом мене заспокоювала й відволікала від сумних думок. Тому я завжди з нетерпінням чекала на наступну нашу розмову.
  • Не кидай роботу. Якщо є можливість зберегти своє робоче місце, то потрібно обов’язково скористатися нею. По-перше, коли ти виходиш із лікарняного, то на роботі легше адаптуватися до нормального, звичного тобі життя без страхів та переживань. Ніби ти їздила в тривале відрядження, а тепер повернулася. По-друге, вирішуючи робочі питання, навіть у телефонному режимі, ти відволікаєшся. А це дуже допомагає як під час лікування, так і в період ремісії.
  • Не пий соду. На жаль, на рак молочної залози хворіли також моя мама і бабуся. Мамі захворювання діагностували на четвертій стадії, коли лікарі вже не могли допомогти. Аби врятувати її, ми спробували безліч «чарівних» способів. Та жоден з них не покращив її самопочуття й не продовжив її життя ані на день. Тому, маючи реальний досвід, я дотримувалася лише традиційного лікування. Екстрасенси, бади, сода, керосин, гриби чи інша отрута – не допомагають. Не знущайся над собою, заощадь гроші й не втрачай час.
  • Не бійся запитувати. Коли мова йде про твоє здоров’я та життя, не може бути незручних питань. Кожне питання, яке ти хочеш поставити лікарю – важливе і не варто перейматися, що про тебе подумають інші. Якби я боялася проявити ініціативу, наполегливість і увагу до свого здоров’я, можливо, результат лікування був би іншим.
  • Не відтягуй лікування. Кожен день важливий.

 

Добавить комментарий