У вересні 2020 року до Благодійного фонду «Квітна» звернулася молода мама двох дітей по допомогу в лікуванні раку молочної залози.
Оксані Пахомовій 37 років, вона сама виховує двох синів із різницею у 10 років. Молодшому Ромі — 3 рочки, а старшому Микиті — 13 років. Сім’я живе у Запоріжжі.
У березні поточного року жінка дізналася про свій діагноз — рак молочної залози.
Хобі стало роботою
За освітою Оксана — менеджер-економіст, 15 років працювала у страхуванні, а п’ять років тому змінила сферу своєї діяльності — і до сьогодні займається пошиттям білизни та купальників.
«Спочатку шиття було моїм хобі, захопленням, та з часом мені вдалося зробити з нього справу, яка приносить мені не лише задоволення, але й заробіток. Зараз працюю вдома, замовлення потихеньку виконую. Виховуючи двох дітей, один з яких зовсім маленький, вільного часу зовсім немає, особливо, коли ти — мама-одиначка.
Навіть після народження молодшого сина мені довелося одразу почати працювати. Декрету як такого у мене не було. Бувало, однією ногою колишеш візок, а другою — шиєш замовлення клієнткам. А зараз тільки й встигай стежити за маленьким моторчиком — то він ножиці швейні потягне, то вже на холодильник дереться. Дуже активний синочок», — поділилася жінка.
«Я думала, це серце»
«Мама була зі мною, коли я дізналася про діагноз. І саме батьки наполягли, аби я не чекала, «поки саме пройде», а одразу ж наполягли на візиті до лікаря. По суті, саме завдяки їхній наполегливості мені вдалося «зловити» онкологію на досить ранній стадії».
Оксана Пахомова не відчували якихось симптомів у молочній залозі, і навіть думала, що це проблеми з серцем: «Була саме біль у грудях, і я подумала, що це проблеми з серцем, адже переживань і турбот у житті достатньо. Ми з мамою пішли до кардіолога, але лікар сказав, що все гаразд. Тоді я знайшла під пахвою якусь кульку й вирішила зробити мамографію. В лікарні сказали, що в 36 років апарат може достовірно не показати, тому направили на УЗД. І тоді лікар підтвердив, що є дві пухлини».
«Сестра мого чоловіка 10 років тому також проходила подібну ситуацію — у неї виявили новоутворення, та воно, на щастя, виявилося доброякісним. Я звернулася до неї за порадою і поїхала до нашого обласного онкодиспансеру. Мені зробили дві біопсії, які підтвердили гормонозалежну злоякісну пухлину у другій стадії. З цього дня почалося моє лікування».
Мама приїжджала на кожну хімію
«Дякую моїй матусі, яка щоразу приїжджала, була зі мною на кожній хімії, це дуже допомагає. Останні дві хімії далися мені дуже складно. Присутність мами дуже допомагала і допомагає мені й зараз».
Оксана вже пройшла шість хіміотерапій: чотири «помаранчеві» і дві «білі». На щастя, процедури дали позитивну динаміку і пухлина зменшилася у розмірі. Попереду в жінки операція, яка попередньо призначена на початок жовтня. Вартість операції — 25 тис грн. Лише після оперативного втручання лікарі зможуть сказати, якою буде подальша схема лікування.
«Старший син бачить, що я проходжу лікування, що випало волосся. Я намагаюся його не посвячувати у подробиці хвороби і свого лікування, адже він усе-таки дитина. Він мене підтримує як може. Також дуже допомагають подруги — і морально, і фінансово. Одна подруга поїхала і купила перуку, друга — привезла гроші на аналізи та УЗД. Їхня участь дуже важлива для мене. Відверто кажучи, після хімії мала такий стан, що я була готова все це зупинити й полишити. Але завдяки підтримці батьків і близьких, у мене вистачило сил закінчити етап хіміотерапії і готуватися до наступного».
«З ким завгодно, але не зі мною»
У сім’ї Оксани ні в кого не було онкології. І, як більшість, вона думала, що це захворювання може торкнутися кого завгодно, але точно не її: «Ніколи не сприймала і не вчитувалася в інформацію про рак молочної залози. І, чесно кажучи, навіть у мамолога раніше не була. Я періодично проводила самоогляд, читала стенди в поліклініці, але, як виявилося, цього замало».
«Не відкладайте здоров’я на потім»
Жінка вирішила зробити звернення до всіх українок: «Відверто кажучи, я сама не любитель ходити по лікарнях, але як показала моя ситуація, відкладати своє здоров’я на потім не можна. Я теж завжди думала, що немає часу, багато роботи, двоє дітей, і відтягувала похід до лікаря. Але тепер чітко розумію, що це неправильно. Ніколи не можна тягнути, потрібно одразу йти до лікаря і вирішувати проблему».
ФОТОГАЛЕРЕЯ ЛІКАРСЬКИХ ВИПИСОК-ДОСЛІДЖЕНЬ-ДІАГНОЗІВ І ОБСТЕЖЕНЬ
