Біологічно активні добавки (БАДи) стрімко увірвалися до нашого життя. Напевно, знайти людину, яка їх жодного разу не приймала, просто нереально.
Світовий ринок харчових добавок лише у 2016 році оцінювався в понад 13 мільярдів доларів. У зв’язку з пандемією коронавірусу, експерти прогнозують його збільшення у 2022 році як мінімум удвічі.
Дякуємо за іржаві цвяхи
З давніх-давен люди знали про користь природних засобів. Вони помітили, що витяжки, порошки з рослин, мінералів та висушених частин тварин допомагають зцілятися. Перші БАДи представляли суміші з екстрактів та витяжок. Саме їх і використовували до появи фармацевтичної промисловості.
Історія БАДів розпочинається з ХХ століття. У 20-х роках американець Карл Ренборг випадково опинився у китайській в’язниці. Там багато в’язнів помирали від невідомої хвороби. Маючи аналітичний склад розуму, він зрозумів, що в бідному раціоні харчування просто бракує заліза. А це загрожує проблемами з кров’ю. В’язень хотів вижити і став додавати до своєї мізерної порції стружку з іржавих цвяхів. Завдяки такому тюремному ноу-хау Карл Ренборг врятував не лише своє життя, а й життя інших ув’язнених. Повернувшись на батьківщину, заповзятливий американець заснував першу компанію з виробництва харчових добавок. Через 20 років вона перетворилася на один із найзнаменитіших брендів мережевого маркетингу в світі.
Незабаром БАДи увірвалися в наше життя своїми яскравими рекламними проспектами та значками «Хочеш схуднути – спитай мене як». Продавці обіцяли зцілити від усього, використовуючи лише природні, ексклюзивні, секретні інгредієнти. Агресивна реклама в поєднанні з активною антипропагандою методів офіційної медицини спрацювала. БАДи стали мега популярними.
Офіційно, БАДи – це концентрати натуральних або ідентичних натуральним біологічно активних речовин, призначені для безпосереднього прийому чи введення до складу харчових продуктів з метою збагачення раціону харчування людини окремими біологічно активними речовинами або їх комплексами.
Всі біологічно активні добавки поділяються на 3 групи:
Нутрицевтичні засоби допомагають створити збалансований повноцінний раціон харчування. Вони потрібні при низькій калорійності раціону або наявності в ньому великої кількості рафінованих перероблених продуктів.
Парафармацевтичні препарати підтримують нормальну роботу внутрішніх органів та систем у межах функціональної активності. Застосовуються для профілактики захворювань та як допоміжні засоби в процесі одужання.
Еубіотики (або пробіотики) мають нормалізуючий вплив на біологічну активність мікрофлори травного тракту.
Знімаємо маски
Начебто зрозуміло, що БАДи не повинні лікувати. Їхня місія – доповнити раціон харчування. Проте хитрі виробники намагаються потрапити на територію лікарських засобів. Вони рекламують унікальні профілактичні та навіть лікувальні ефекти від своєї продукції.
Заповзяті продавці можуть багато розповідати про шкоду сучасних ліків, наголошуючи на важливості «природних компонентів», «живих вітамінів», «біологічних формул». Але натуральність не означає корисність та ефективність.
При виготовленні БАДів сировина, нехай навіть із трав, рослин або мінералів, піддається обробці з використанням етилового спирту, ефірів, альдегідів та іншої хімії. Консерванти, стабілізатори, віддушки, барвники, підсилювачі смаку – все це є у біодобавках. Ось тільки іноді виробники забувають про це згадати.
Виробники також використовують аналогічні форми (таблетки, капсули, сиропи), такий самий дизайн упаковки. Навіть назви нагадують найменування медикаментів.
Самі продавці «чарівних пігулок» тепер віддають перевагу терміну «препарат», який у більшості населення асоціюється з ліками.
Як заявляють виробники, більшість БАДів нібито не мають протипоказань, хоча при цьому чомусь ефективні при різних захворювань. Але в медицині існує правило: чим ширший спектр дії, тим більше у ліків побічних ефектів.
Навіть у супер натурального інгредієнта завжди буде як мінімум одне протипоказання. Це індивідуальна непереносимість. Десятки протипоказань у лікарських засобів – результат багаторічних клінічних випробувань на тисячах, а то й на десятках тисяч хворих.
Тому в тих БАДів, які згодом були перереєстровані як ліки, перелік показань суттєво скоротився. Натомість додалася велика кількість протипоказань.
У медицині існує також термін «поліпрагмазія». Це невиправдане призначення багатьох препаратів одночасно. Саме цим і займається більшість виробників БАДів. В одній «пігулці» вони поєднують амінокислоти, вітаміни, екстракти десятків рослин. Але рослини – багатокомпонентні суміші, а сусідство речовин-антагоністів просто немислиме. Як впливатиме суміш із сумішей – ніхто не візьметься передбачити.
БАД може бути корисним, лише якщо:
- склад повністю відповідає заявленому на упаковці;
- препарат виготовлений з дотриманням усіх технологічно та санітарно-гігієнічних вимог;
- не порушувалися правила його зберігання та реалізації;
- необхідність саме цих речовин для конкретної людини точно встановлена лікарем.
- Проблема в тому, що виконання всіх цих умов – скоріше виняток, ніж правило.
Не нашкодь
Безпека – найслабша ланка у біодобавок. Безперечно, перед отриманням свідоцтва про державну реєстрацію їх досліджують на наявність небезпечних та токсичних інгредієнтів. При цьому ніхто не оцінює їх клінічну ефективність та список протипоказань.
Просто тому, що БАДи – не ліки. Тому склад добавки повністю перебуває на совісті виробника. І часто фактичний «склад» може дуже відрізнятися від заявленого. Особливо, якщо популярну біодобавку фальсифікують.
Ось чому на кожній упаковці харчової добавки, що продається в США, можна прочитати: «Інформація, заявлена на цій упаковці, не оцінювалася Управлінням контролю за продуктами харчування та ліками (FDA). Цей продукт не призначений для діагностики, лікування або запобігання будь-яким захворюванням».
Але є ще одна небезпека. Хворий може припинити приймати ліки, призначені йому лікарем. Чим це загрожує, особливо при серйозних захворюваннях, страшно уявити.
Усі стовпи в районі онкологічних клінік обклеєні рекламою «препаратів», які лікують від раку. Якщо хворий замість хіміотерапії чи операції починає «лікуватися» БАДами, він все одно потрапить до лікаря. Тільки замість ранньої стадії з високою ймовірністю успішного лікування лікар може зіткнутися зі станом, у якому медицина здатна лише полегшити агонію.
Чи всі добавки некорисні?
У деяких випадках БАДи не лише виявляються корисними, а й стають чи не панацеєю.
Наприклад, існує таке важке спадкове захворювання, як целіакія. При ньому з раціону доводиться виключати продукти, що містять білок глютен. Дотримуватися безглютенової дієти дуже складно, особливо дітям. І тут можуть допомогти безглютенові, хоч це ймовірніше не БАДи, а продукти функціонального харчування.
Дієтичні добавки можуть стати в нагоді й для людей з певними медичними показаннями. Але їх має визначити лише лікар. Наприклад, хворим з остеопорозом часто потрібна додаткова доза вітаміну D та кальцію. Вони необхідні й людям із хворобою Крона або целіакією, коли виникають труднощі із засвоєнням певних поживних речовин.
Не позбавлена раціонального зерна й гіпотеза про недостатній вміст у сучасній їжі всіх необхідних вітамінів та мікроелементів. Особливо, якщо основу раціону роками становлять макарони та сосиски або фастфуд (так звана junk food – їжа «зі смітника»).
Але людям можуть навіювати: якщо вживати фастфуд та заїдати його спеціальними добавками, це зменшить усі недоліки неправильного харчування. У цій ситуації виграють, на жаль, винятково виробники БАДів.
Однак навіть при вживанні добавок не варто забувати про здорову їжу. Жоден навіть широко розрекламований БАД не здатен замінити повноцінний раціон. Саме їжа має стати основним джерелом усіх корисних речовин.
Приймати чи ні
Попри те, що БАДи популярні, існує дуже незначна кількість науково-обґрунтованих доказів їхньої користі для здоров’я.
Тобто ефективність більшості добавок поки що не підтверджена клінічними дослідженнями. Навпаки, є навіть докази їхньої шкоди.
Не всі добавки є неефективними. Але через нав’язливу рекламу люди часто приймають БАДи не тому, що вони їм потрібні.
Щоб уникнути можливих ризиків для здоров’я, необхідно:
- завжди консультуватися з лікарем;
- не займатися самолікуванням або альтернативними видами лікування;
- не піддаватися впливу реклами, інформації в соцмережах, порад знайомих та друзів.
Уважно ставтеся до того, що приймаєте. Бережіть себе.
Джерело: Med.expert