2 (1)
Залишилось зібрати 131716 грн

Наприкінці червня 2022 року до Благодійного фонду “Квітна” звернулася мама українських захисників, яка другий рік поспіль лікується від раку молочної залози і мріє одужати, аби дочекатися своїх рідних з фронту.

“Мене звати Тетяна Омельченко. Мені незабаром має виповнитися 56 років. Я народилася у мальовничому місті Кам’янець-Подільський, але почуваюся вдома у різних куточках країни. Адже, будучи дружиною військового, безліч разів змінювала свою домівку та місце роботи слідом за призначеннями коханого. У кожному новому місті, працюючи медичною сестрою, я одразу ставала «своєю» для тамтешніх. Це дало мені змогу розгледіти красу й індивідуальність українських міст та селищ і здобути безліч друзів. Та найбільшим моїм надбанням є діти — воїни нашої країни.

Мій старший син сьогодні захищає Україну в одній з найгарячіших її точок. Середня донька виховує вже своїх двох діток — майбутнє нації. Молодший син, 19-річний студент, зараз охороняє наш спокій у лавах рівненської тероборони. Таку рішучу вдачу мої діти успадкували від чоловіка, який наразі займається питаннями армії на Рівненщині, оскільки за віком не може брати безпосередню участь у бойових діях.

Сьогодні всі мої думки, молитви, хвилювання лише про хлопців, їхню безпеку, здоров’я і перемогу нашого народу. Дочекатися їх вдома живими й неушкодженими — мета, яка не дозволяє раку грудей здолати мене.

Про хворобу я дізналася два роки тому, самостійно помітивши зміни в грудях. Почувши діагноз, звичайно, я засмутилася, але одразу взяла себе в руки й вже за місяць була прооперована. Наступним етапом лікування були шість курсів крапельниць хіміотерапії, по два препарати одночасно, і три курси таблетованої хімії. Після хіміотерапії я розпочала лікування протипухлинними препаратами і гормонотерапією.

На жаль, майже увесь цей час лікування не припинялося і триває й нині, адже хвороба поки що не відступила, а також надірвала здоров’я моєї печінки. Єдиним виключенням був березень 2022 року, коли замість того, аби сплатити за лікування, я придбала за ці кошти каску моєму сину на передову й пропустила курс хімії.

Я б дуже хотіла допомагати більше. Коли почувалася ліпше — пекла пиріжки для наших воїнів. Але наразі не маю ані фізичної, ані фінансової можливості. Адже коштів від пенсії по інвалідності не вистачає навіть на оплату лікування, вартість якого становить 27 000 грн щомісяця.

Та я вірю, що все буде добре: Україна переможе, наші хлопці повернуться додому і я обов’язково дочекаюся своїх чоловіків.

Дякую українським воїнам, що боронять нашу свободу, волонтерам, що дістають неможливе на передову, усім, хто в тилу допомагає країні. Окремі слова вдячності Всеукраїнському Благодійному фонду “Заради тебе”, який у червні допоміг мені придбати ліки. Також звертаюся до всіх українок з проханням берегти себе і у жодному разі не здаватися, оскільки наші воїни розраховують на нас” — розповіла Тетяна Омельченко.

Ми звертаємося до всіх небайдужих з проханням у допомозі на лікування мами українських захисників, адже родина Омельченків вичерпала всі сої кошти на тривале лікування Тетяни і підтримку синів-солдатів. Допоможіть синам після перемоги побачити свою маму.

Також по темі:

Добавить комментарий