Ковальчук

Чому жінки, знаючи про недуги та патології молочної залози, нівелюють щорічним оглядом у лікаря мамолога? Понад 70% жінок, які з різних причин звертались до БФ «Квітна» стверджують, що причиною такого легковажного ставлення є страх. Мовляв, лікар мамолог  — це все одно що онколог, або ж, страшно почути невтішний діагноз, ще однією з причин пізніх звернень жінки називають страх віч-на-віч опинитись із недугою.  

Чи такий страшний мамолог, яким його «малюють»? Чому вкрай необхідно щороку відвідувати лікаря мамолога, і як жінка сама може потурбуватись про себе нам розповів лікар-хірург вищої категорії, хірург-мамолог Київського міського клінічного ендокринологічного центру, Заслужений лікар України, керівник проекту «Здоров’я молочних залоз», член Європейської Асоціації Медичних Онкологів (ESMO), почесний член Пенсильванського університету (США) – Ігор Ковальчук.

Ігор Семенович,  не лише погодився поділитись з нами порадами щодо догляду за молочною залозою, а й люб’язно запросив БФ «Квітна» долучитись до приймання його пацієнтів. Дуже приємною несподіванкою стало й те, що самі пацієнтки позитивно відреагували на присутність журналіста під час розмови з лікарем, і саме завдяки цьому, нам вдалось дещо глибше зазирнути до «лікарської приймальні». Результати «експерименту» у розмові:

Пацієнтка Юля: Мені 39 років. Вчора я знайшла небажане утворення в молочній залозі і подруга порадила мені звернутись до лікаря мамолога.

Лікар: До цього віку Ви робили самоогляди, були у лікаря чи, можливо, проходили додаткові обстеження? Раніше хтось Вас вчив це робити або говорив про важливість таких обстежень для дівчат?

Пацієнтка Юля: Ніхто ніколи не звертав на це мою увагу і ніколи раніше подібних обстежень я не робила, бо навіть не здогадувалась, що це потрібно робити.

Журналіст: Ваш лікар гінеколог, можливо, звертала увагу на необхідність здійснення УЗД чи мамографічних обстежень грудей?

Пацієнтка Юля: На жаль, ні, ніхто із вище перелічених осіб не говорив про це зі мною.

Лікар: Загалом, гінеколог – це  друга ланка, але передусім робити самоогляди та доглядати за своїм здоров’ям дівчаток повинні навчити родичі: мами, бабусі або ж сімейний лікар. Адже кожна свідома жінка щороку, або у разі необхідності що півроку, відвідує лікаря гінеколога. Само обстеження дозволяють у 95% випадків запобігти розвитку недуги та виявити її на ранніх етапах, про що свідчать відповідні дані з анкет протоколів. Навчитись самостійно обстежувати груди можна переглянувши ролики в інтернеті або на спеціалізованих ресурсах. Жінка повинна бути мотивованою стежити за своєю молочною залозою, розуміти характер змін, котрі відбуваються в її організмі, оскільки у нашій країні відсутні державні скринінгові програми.

Наша пацієнтка, Юлія, вже провела таке обстеження і щось виявила, а тепер важливо його описати аби виключити підозру на онкологічні процеси: воно пов’язане з менструальним циклом чи ні, можливо щось подібне з’являлось раніше за певних обставин, воно вогнищеве або дифузне?

Пацієнтка Юля: Раніше нічого подібного я не виявляла, воно вперше у мене з’явилось. Я не знаю, що це: якась тверда гулька, якої там не повинно бути і при натискуванні на неї я відчуваю біль.

Лікар: Як Ви гадаєте, чи повинні Ви зараз зробити УЗД чи мамографію?

Пацієнтка Юля: Так я знаю, що це потрібно зробити, але без скерування лікаря я б цього не робила.

Лікар: Дуже важливо, що ви обізнані у цій сфері і готові до подальших дій. Отже, починаємо з огляду, а після огляду ми скеровуємо пацієнтку на обстеження, в залежності від віку та ситуації. Якщо вік від 35 до 40, як правило, ми скеровуємо на УЗД обстеження, після 40 років – на мамографію. Але якщо ми бачимо підозріле утворення у віці до 40 чи 35 ми додатково скеровуємо ще на мамографію. Під час огляду ми неодмінно звертаємо увагу на:

  • Шкіру;
  • Симетрію чи асиметрію грудей;
  • Сосково-ареолярний комплекс та зміну його структури;
  • Наявність чи відсутність виділень з соска;
  • Наявність змін регіональних лімфатичних вузлів.

Важливо запам’ятати, що огляди спершу робимо у положенні «сидячи», а тоді оглядаємо груди лежачи. Чому, бо деякі утворення ми можемо не зауважити в одному з положень. Я часом жартую, що якщо мамолог не має канапи – «тікайте геть». Це звісно жарт, однак, для діагностики завжди мають значення обидва положення при огляді пацієнта.

У випадку з нашою пацієнткою Юлією, ми бачимо на межі нижніх квадрантів не чітке, рухоме, не спаяне зі шкірою утворення, патологічні зміни у регіональних лімфовузлах не пальпуються, змін у сосках, ареолі чи на шкірі – немає. Цього достатньо, щоб зробити попередній висновок: є підозра на вогнищеве утворення, відтак необхідно пройти дообстеження, а саме мамографію, а тоді УЗД. У Вашому випадку ми робимо її негайно, а загалом для профілактичних обстежень її слід проходити з 7 по 12 день від початку місячного циклу.

Пацієнтка Юля: Якщо у мене зараз 16 день циклу, то мені проходити мамографію зараз чи чекати відповідного дня циклу?

Лікар: Оскільки ми бачимо чітке утворення, то важливо зробити мамографію вже сьогодні, щоб уникнути зайвого хвилювання.

Висновок лікаря:

Пригадуючи свій досвід спілкування з американськими колегами університету Пенсильванії, ­– розповідає Ігор Семенович, – для мене завжди пам’ятною і красномовною є розмова з однією з колег під час конференції. Вона тоді сказала: «Лікарю, запитайте чи може у мене бути рак грудей». Після мого запитання щодо цієї імовірності, вона відповіла: «Звісно, адже я жінка й у мене  є молочні залози». Продовжуючи тему, я завжди кажу: «Інсульт може бути у тих, у кого є мізки, інфаркт у тих – у кого є серце й тому подібне». І якщо станом на сьогодні у нас сформувалась культура вимірювання артеріального тиску та його контролю для запобігання інсультам, ми, також,  вже звикли робити кардіограму, щоб уникнути інфарктів, то культури догляду за молочною залозою у нас немає. Як наслідок, ми маємо у нашій лікарській практиці пацієнток  на зразок Юлі, котра лише у 39 років звертається до мамолога, коли вже щось турбує. Про догляд за молочною залозою та контролем стану її здоров’я слід говорити з дівчатками у віці від 10 років, привчаючи до самогообстеження та щорічних оглядів у лікаря мамолога.

Пацієнтка Наталія: Я мама, яка годує грудьми, дитині 3 місяці, старшій доньці – 9 років. Мене почав турбувати біль у грудях.

Лікар: Хто скерував Вас саме до мамолога?

Пацієнтка Наталія: Акушер гінеколог, у якого я народжувала.

Лікар: Це чудово, бо, за моїми спостереженнями, приходять пацієнтки від громадських організацій, котрі опікуються грудним вигодовуванням, або ж подруги. Будь ласка, розкажіть детальніше, що Вас турбує.

Пацієнтка Наталія: Зараз це – лише біль у грудях, раніше було помітне почервоніння та температура 38, 9.

Лікар: При огляді, ми спостерігаємо асиметрію грудей, в межах норми. Скоріш за все, це природні дані пацієнтки. Бачимо напруження м’язів молочної та підмолочної залоз. Тобто, якщо ми маємо будь-яке напруження у м’язовій тканині, то на якомусь етапі лактації, під впливом: емоційного перевантаження, прихованої проблеми шийного відділу хребта, протягу – ці фактори можуть спричинити порушення лактації. При огляді шийно-грудного відділу хребта діагностовано функціональний блок між хребцями,  що  спровокувало такий стан. Лактостазу немає, є наслідки реактивного лактостазу, явний мастит відсутній, відтак, жодного втручання ця ситуація не потребує. Ви можете спокійно йти й годувати дитину, дотримуючись рекомендацій.

Журналіст: Скажіть, будь ласка, чи радили Вам до вагітності відвідати лікаря-мамолога?

Пацієнтка Наталія: Ні, ані лікар гінеколог, ані сімейний лікар, також ніхто з рідних чи близького оточення нічого про це не говорили.

Висновок лікаря:

Передовсім, слід зазначити, що важливо робити так званий «паспорт здоров’я» до вагітності, щоб жінка була спокійною у цей особливий для неї період.

Якщо ж говорити про огляд у лікаря-мамолога, перед плануванням вагітності, то слід зазначити важливі моменти. Передовсім, це наявність фіброаденоми в анамнезі до вагітності: сама фіброаденома, без додаткового ускладненого анамнезу, несе ризик від 0,2 до 0,8%, але, якщо це – фіброаденома на тлі спадкового раку або ж пацієнтка планує екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ),  то тактика лікування буде суттєво відрізнятись. Тому завжди важливо розуміти характер утворення і ризик розвитку проліферативного процесу, відтак, застосовувати правильну тактику лікування для жінки.

Зайвий раз лякати фіброаденомами теж не потрібно,  їх передусім спостерігають і дообстежують лише за наявності ознак вираженого проліферативних процесів: атипова форма, висока мамографічна щільність при УЗД-еластографії, внутрішньо пухлинний кровотік чи перинодулярний кровотік. Лише в таких випадках показане оперативне втручання.

Якщо ж до вагітності нічого подібного не було виявлено, а новоутворення з’явилось лише під час вагітності, то треба бути дуже обережним і постійно проводити моніторинг  новоутворення в динаміці.

Інший випадок, якщо до вагітності була невеличка фіброаденома, вона потребує додаткового спостереження, і якщо при проведенні додаткових обстежень, виявлено  певні проліферативні зміни, то на 2-3 триместрі її можна косметично видалити, у випадку загрози стану здоров’я. Адже, під час вагітності відбуваються характерні зміни у молочних залозах, пов’язані зі зміною гормонального стану жінки. Тому при підозрі на вогнищеве утворення, вкрай необхідна консультація лікаря-мамолога.

Важливо також відвідувати мамолога під час лактації та обов’язково по завершенні лактації.

Окремо слід роз’яснити небезпеку від кістовидних утворень. Адже прості невеличкі – до 10 мм кісти – можуть виникати у результаті гормональних порушень, але якщо кістовидне утворення є атипове з нечітким контуром, або внутрішньо-кістозним утворенням, тоді воно може бути онко-небезпечним та характеризується агресивним ростом. Тому, я вважаю дуже важливо звертати увагу на внутрікістозні утворення (папіломи), атипові кісти, складні кісти, двокамерні кісти тощо, які можна виявития на ранніх стадіях, завдяки сучасним технологіям.

Тому я закликаю  всіх звертати увагу на важливість дослідження таких утворень у  період вагітності!

Добавить комментарий