35295494_10156501910608270_2842070956019548160_n

У жовтні 2020 року в Благодійному фонді «Квітна» в проекті «Освітньо-просвітницька діяльність» з’явилася піклувальна рада, до складу якої увійшов відомий лікар Борис Бриль. Це лікар-анестезіолог і реаніматолог з Ізраїлю, який з самого початку епідемії намагається освічувати інформацією людей, займається дослідженням, а також бере участь у лікуванні Covid-19.

Ми поспілкувалися з лікарем, розпитали його про фонд, діяльність опікунської ради і благодійності в Україні в цілому.

Розкажіть, будь ласка, чому Ви вирішили увійти до опікунської ради одного з проектів саме БФ “Квітна”?

Принципи, які закладені у фонді “Квітна”, мені імпонують. Для початку я познайомився з командою, яка працює в цих проектах, це Григорій Колодач (директор фонду), Олександра Велкова, Олена Берегова, Вікторія Опіч, Ірина Хевпа, Світлана Карташова та Михайло Тарануха. Також мав особисту розмову з засновниками Фонду Уріелем і Рівкою Штерн. Це дуже порядні й світлі люди. І, звичайно, це викликає бажання допомагати проекту.

БФ “Квітна” займається жіночими питаннями, профілактикою захворювань молочної залози, це не зовсім Ваша спеціальність. Як Ви бачите себе в опікунській раді?

В першу чергу я — лікар. А для лікаря немає ні статі, ні релігії, ні національності та віку. Я не займаюся розписом протоколу лікування онко хворого, для цього є онколог.

Я знаю, як правильно діагностувати захворювання, і це моя спеціальність. А також знаю, чи обрано правильну дорогу лікування.

90521691_10158203479353270_757463808166854656_n

Які проблеми Ви б хотіли вирішувати як член опікунської ради одного з проектів БФ “Квітна”?

Просвітництво, в першу чергу, як пацієнтів, так і лікарів.

Для людей повинна бути доступна інформація. Надаючи таку інформацію, ми можемо врятувати життя багатьох, уберегти від інвалідності якомога більше людей.

Як Ви оцінюєте розвиток благодійності в Україні?

Благодійність в Україні поки не так розвинена, як в інших країнах світу, в Ізраїлі, наприклад, де лікарні побудовані не за державницькі гроші, а за пожертви. Але, я сподіваюся, вона буде розвиватися. Ті гроші, які йдуть на лікування за кордоном, повинні вкладатися в навчання лікарів, оснащення лікарень.

Як Ви хочете сприяти розвитку благодійності?

Моя головна місія — це просвіта, як я вже говорив. І, звичайно, я буду використовувати особисті зв’язки, для залучення меценатів, для сприяння в забезпеченні правильної діагностики.

Ви так багато уваги приділяєте питанням охорони здоров’я в Україні. Чому Ви допомагаєте саме нашій країні?

Чому Україна? З Україною мене пов’язує багато. Мій тато родом зі Жмеринки (прим. — місто у вінницькій області), там похований мій дід. Якраз сьогодні, в момент нашої розмови, виповнюється рівно 30 років з того дня, як він пішов до Всевишнього. Тому у мене велика зв’язок із Україною і мені не байдужа ця країна.

Добавить комментарий