Пацієнтка з лейкемією стала першою жінкою, яка вилікувалась від ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини). Її врятувала пересадка стовбурових клітин від донора, який має природну стійкість до вірусу, що викликає синдром набутого імунодефіциту (СНІД).
З моменту отримання пуповинної крові для лікування гострого мієлоїдного лейкозу хвора перебувала у стані ремісії. Вона повністю здолала ВІЛ протягом 14 місяців без антиретровірусної терапії.
Успішний експеримент
Цей випадок є частиною великого дослідження у США, спрямованого на спостереження за 25 хворими з ВІЛ, яким пересадили стовбурові клітини пуповинної крові для лікування раку та інших серйозних хвороб.
Пацієнти під час експерименту спочатку проходять хімієтерапію. Після цього їм трансплантують стовбурові клітини від людей із певною генетичною мутацією, за якої відсутні рецептори, що використовує вірус для подальшого інфікування клітин.
Це вже третє повідомлення про успішне лікування ВІЛ. Два попередні випадки зафіксовано у чоловіків (європейця та латиноамериканця). Вони отримали дорослі стовбурові клітини, що найчастіше використовуються при трансплантації кісткового мозку.
Як лікували хвору
Протягом чотирьох років жінка середнього віку отримувала антиретровірусну терапію. Але їй поставили діагноз гострої мієлоїдної лейкемії.
У 2017 році хворій вирішили провести трансплантацію стовбурових клітин. Через те, що пацієнтка змішаної раси, знайти сумісного з нею донора кісткового мозку було складно. Тому лікарі вирішили спробувати альтернативу — стовбурові клітини пуповинної крові від новонародженого з мутацією Δ32.
Оскільки в організмі жінки вони приживалися б протягом кількох тижнів, залишаючи організм вразливим до інфекцій, додатково хвора отримала стовбурові клітини від напівсумісного родича. Саме вони забезпечували тимчасовий захист від інфекцій і сприяли приживанню клітин пуповини. Таку терапію використовують під час лікування онкологічних захворювань у пацієнтів, яким не можуть знайти повністю сумісного донора кісткового мозку.
Алгоритм зцілення
На сотий день після трансплантації усі мієлоїдні та Т-клітини в крові жінки походили від клітин пуповинної крові. Вони замінили клітини старого кісткового мозку та дорослого донора. Окрім цього, у крові хворої не було виявлено вірусів імунодефіциту. Через 37 місяців після трансплантації жінка змогла припинити антиретровірусну терапію.
Протягом наступних 14 місяців у неї не було діагностовано симптомів повернення інфекції, окрім тимчасового виявлення слідів ДНК ВІЛу на 12 тиждень після відмови від противірусних препаратів. Лабораторні дослідження також показали, що клітини жінки стійкі до інфікування.
Нині не можна говорити про доступний для всіх ВІЛ-інфікованих спосіб позбавлення від інфекції. Зрештою, трансплантація стовбурових клітин супроводжується ризиками, через які її проводять лише тим хворим, яким процедура показана з інших причин. Наприклад, при діагнозі рак крові. Однак випадок цієї пацієнтки демонструє: стовбурові клітини пуповинної крові можуть стати порятунком для ВІЛ-інфікованих, яким важко знайти донорів кісткового мозку.
Вилікувати ВІЛ
Трансплантація кісткового мозку не є ефективною стратегією лікування більшості пацієнтів, які живуть із ВІЛ. Але отримані результати підтверджують: зцілення можливе, а значення генної терапії у медицині велике.
Це дослідження передбачає, що важливим елементом успіху стає трансплантація стійких до ВІЛ клітин. Раніше вчені вважали: велику роль у цьому процесі відіграє загальний побічний ефект трансплантації стовбурових клітин. Це так званий «трансплантат проти господаря», під час якого імунна система донора атакує імунну систему реципієнта.
Загалом три випадки зцілення після трансплантації стовбурових клітин допомогли виявити різні компоненти трансплантата, які й стали ключовими.
Наразі основним методом лікування інфікованих вірусом імунодефіциту людини залишається антиретровірусна терапія. Вона полягає у регулярному прийомі препаратів, які пригнічують розмноження вірусу в імунних клітинах. Такий підхід майже повністю усуває ризик передачі інфекції від пацієнтів здоровим людям.
Але він не зцілює від страшної хвороби. Натомість сучасній медицині відомо про три випадки успішного одужання ВІЛ-інфікованих.
Йдеться про «берлінського», «лондонського» та «дюссельдорфського» пацієнтів. Усі вони страждали ще й від раку крові. Хворим провели хімієтерапію, щоб знищити злоякісні клітини.
Після зробили трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку. Її донорами стали люди із мутацією Δ32 у гені CCR5, клітини яких несприйнятливі до зараження ВІЛ.
Після такого втручання у пацієнтів власні імунні клітини замінилися на імунні клітини донорів.
Їхній організм повністю здолав вірус імунодефіциту. А це ще раз підтверджує велику роль генної терапії в сучасній медицині.
Джерело: Nauka