Характерна для студентів, молодих батьків та військових депривація сну з початком повномасштабної війни стала звичним явищем для більшості українців. Адже постійний стрес, нічні повітряні тривоги та вибухи неподалік частково або повністю позбавляють нас здорового сну. На жаль, недосипання призводить до негативних наслідків кожного аспекту життя: психічного стану, розумової діяльності, когнітивних функцій, фізичного здоров’я та економічного становища.
У книзі “Чому ми спимо” Метью Вокер про шкоду розладу сну написав так: “Нестача сну по-руйнівному впливає на мозок та провокує розвиток численних неврологічних і психічних захворювань (наприклад, хворобу Альцгеймера, тривожні розлади, депресію, біполярний розлад, передсуїцидальний синдром, інсульт та хронічний біль), та й узагалі негативно впливає на всі фізіологічні системи організму, що також призводить до численних розладів та захворювань (раку, діабету, серцевих нападів, безпліддя, зайвої ваги, ожиріння та імунодефіциту). Нестача сну руйнує кожен, без винятку, аспект людського тіла. Ми залежимо від сну соціально, організаційно, економічно, фізично, поведінково, поживно, лінгвістично, когнітивно та емоційно”.
Фахівці Центру сну Середнього Теннессі стверджують, що дорослій людині щодоби потрібно спати безперервно 7-9 годин. Якщо людина відпочиває уві сні менше вказаного часу, то це призводить до депривації (нестачі) сну.
Існує два основних типи депривації сну: гостра та хронічна.
Гостра депривація сну виникає, коли хтось одноразово не спить всю ніч. Наприклад, готуючись до іспиту чи ховаючись від ракетної атаки в укритті.
Хронічна депривація сну виникає через тривалий період недосипання. Якщо людина кілька тижнів, місяців або навіть років спить по 4-6 годин на добу.
Шкідливі наслідки депривації сну
Людина, яка регулярно недосипає, невдовзі стає забудькуватою та неуважною. Їй дедалі важче вдається зосередитись. Вже зранку в неї виникає відчуття виснаження, втоми та відсутність мотивації до будь-якої діяльності. Також нестача сну призводить до зниження статевого потягу, негативно впливає на емоційну стабільність і здатність долати стрес. Зростає ризик таких проблем зі здоров’ям, як інфаркт, інсульт і діабет. Також слабшою стає імунна система, що робить людину вразливою до хвороб, серед яких і онкологічні захворювання. 70% нещасних випадків за кермом і на виробництві трапляються з людьми, які мають гостру чи хронічну депривацію сну.
Емоційний стан та депривація сну
Згідно з дослідженнями вчених Каліфорнійського університету в Берклі, одна безсонна ніч може спровокувати підвищення рівня тривожності на 30%.
До експерименту науковці запросили 26 здорових учасників, розділивши їх на дві групи. Контрольна група могла нормально спати, тоді як інша була змушена не спати протягом двох днів і однієї ночі, тобто 35 годин поспіль.
Наприкінці другого дня дослідження вчені показали учасникам сто зображень. Під час перегляду зображень учасники були скановані апаратом МРТ. Їм показували нейтральні зображення, які поступово ставали все більш негативними, включаючи зображення понівечених тіл та зображення крові.
Після завершення експерименту вчені порівняли дані людей, які були позбавлені сну, з даними контрольної групи. Сканування показало, що мигдалеподібне тіло мозку учасників, які не спали, стало гіперактивним. Учасники, які спали всю ніч, мали нормальну активність мигдалини. Фактично, емоційні центри були на 60% більш “реактивними” в мозку, позбавленому сну.
Розлади сну та погіршення когнітивних функцій
Мигдалеподібне тіло, також відоме як центр страху в мозку, сповіщає організм людини про небезпеку, змушуючи його акумулювати всі зусилля для порятунку. Переходячи у стан бойової готовності, в мозку “вимикається” префронтальна кора.
Префронтальна кора головного мозку є ключовою у прийнятті рішень, міркувань, контролю імпульсів, а також вона сповіщає ваш мозок про реальність подій. По суті, префронтальна кора — це частина мозку, яка відповідає за здатність мислити раціонально.
Коли префронтальна кора “вимикається”, логіка та міркування серйозно ускладнюються. Тож у людей, які недосипають, окрім зростання емоційного напруження істотно погіршуються когнітивні функції.
Недосипання та нещасні випадки
Також вчені упродовж року вивчали нещасні випадки на виробництвах, де було задіяно 7000 працівників різних галузей промисловості. Результати показали тісний зв’язок між втратою сну та виробничими травмами: з людьми, які не висипаються, на 70% частіше трапляються нещасні випадки, ніж з працівниками, які дотримуються здорового режиму сну. Адже реакція мозку істотно пригнічується у людей, які страждають на розлади сну.
Зниження концентрації та депривація сну
Дослідження, проведене Університетом штату Мічиган, продемонструвало важливість якісного нічного сну для чіткого мислення та концентрації. Спостерігаючи за 138 учасниками, науковці помітили, що люди, які мало сплять, роблять вдвічі більше помилок під час тестування та утричі неуважніші, ніж ті, хто висипається достатньо.
Вчені попросили учасників пройти тести на оцінку швидкості реакції на подразники. Напередодні першого тесту усі учасники спали щонайменше 6 годин. Перед другим тестом 77 учасників не спали ніч, а 61 учасник мав повноцінний сон та відпочинок.
Учасники, які були позбавлені сну, показали результати на 30% гірші, ніж днем раніше, а також зробили більше помилок у порівнянні з учасниками, які спали вночі.
Пам’ять та недосипання
Оскільки мозкові хвилі, відповідальні за збереження спогадів, виробляються під час сну, тож сон відіграє ключову роль у створенні пам’яті та пригадуванні. Ці мозкові хвилі допомагають передавати спогади з гіпокампу в префронтальну кору, де зберігаються довгострокові спогади. Якщо спогади ніколи не досягають префронтальної кори і застряють у гіпокампі, довгострокові спогади не формуються. Це може призвести до забудькуватості.
Також численні дослідження показали, що одноразове “відсипання” після тижня недосипу не компенсує організму шкоди, заподіяної безсонням. Тому, якщо нормального сну не було попередньої ночі, науковці радять подарувати собі годину сну в обідню пору або лягти спати на годину чи дві раніше звичного часу. Важливо одразу намагатися відновити брак сну, не дозволяючи організму виснажитися від хронічної (тривалої) депривації сну.