Діагноз “рак” повністю змінює життя людини. У цей час фізичні вправи — останнє, про що думає хворий. І даремно. Наукові дослідження свідчать, що фізична активність може стати рятівною соломинкою, яка допоможе в подальшому лікуванні та покращить якість життя пацієнта.
Експерименти медиків доводять, що активний спосіб життя зменшує побічні ефекти під час важкого й тривалого лікування. Вправи буквально роблять дива: вони знижують ризик розвитку деяких видів раку та ймовірність смерті від його агресивних форм.
Історія досліджень
Ще у 1980-х роках дослідження в Університеті штату Огайо показали, що пацієнтки з РМЗ, які проходили хіміотерапію й регулярно займалися фізичними вправами, мали меншу кількість побічних ефектів від лікування, таких як втома та нудота.
Ця новаторська робота викликала хвилю експериментів щодо зв’язку між фізичною активністю та раком.
У 2019 році міжнародна група науковців виявила, що вправи під час та після терапії зменшують втому, тривогу й депресію. У хворих покращувалась якість життя, з’являлась енергія для виконання буденних справ.
Важливість профілактики
Вправи знижують ризик семи форм раку:
- сечового міхура,
- грудей,
- товстого кишківника,
- ендометрії,
- стравоходу,
- нирок,
- шлунку.
Є також дані про те, що рух допомагає запобігти раку легень, крові, мозку, шиї, яєчників, підшлункової залози та простати.
Вчені припускають: фізична активність знижує ризик смерті у пацієнтів із діагнозом рак грудей, простати і колоректального раку на 40-50%.
Чому активний спосіб життя допомагає
Дослідники вважають, що важливу роль в ефективності фізичних вправ відіграє імунітет. Адже коли рак послаблює імунну систему, активний рух сприяє утворенню нових захисних клітин.
Навіть тренування на велотренажері з використанням максимальної швидкості упродовж 10 хвилин збільшує кількість “борців із пухлиною” (так називають природні клітини-кілери) у 10 разів.
Вправи не лише створюють більше захисних клітин. Вони покращують ефективність імунотерапії, “навчають” здорові клітини пацієнта атакувати злоякісні пухлини.
Як відомо, жирові відкладення виробляють гормон естроген. Саме він може викликати деякі форми РМЗ. Але фізична активність разом зі скороченням калорій у раціоні зменшує їх прояви у багатьох пацієнтів із раком грудей, які під час лікування набирають вагу.
Дослідження 2007 року за участі 242 жінок із РМЗ, яким призначили хіміотерапію, показало: аеробні вправи не лише покращили їх самооцінку, а й нормалізували вагу. А тренування з обтяженнями допомогли ще й наростити м’язи.
Види лікувальних вправ
В онкології з фізичним навантаженням застосовуються різні види вправ. Лікувальна програма включає:
- Дихальні вправи. Вони зменшують задишку та проблеми з диханням, підвищують витривалість та силу.
- Розтяжку. Променева терапія часто обмежує діапазон рухів та робить м’язи жорсткими. Розтяжка відновлює гнучкість, збільшує приплив крові та кисню до м’язів. А це допомагає хворому організму відновитись.
- Балансуючі вправи. Вони здатні запобігти травмам при падіннях.
- Силові тренування. Сприяють збільшенню м’язової маси, зменшують втому.
- Аеробні вправи. Прогулянка та інші види аеробних вправ збільшують частоту серцевих скорочень, зміцнюють серце та легені пацієнтів.
Джерело: OBOZ